Військове вторгнення РФ на територію України, анексія Криму, спровоковане державою-агресором збройне протистояння у південно-східних областях у 2014 році призвели до появи в Україні нового явища – «внутрішньо переміщені особи» (далі – ВПО).
До 28 листопада 2014 року, за даними ООН, загальне число біженців перевищило 1 мільйон осіб. У березні 2015 року загальне число біженців становило понад 1 мільйон 941 тисяча осіб. 24 лютого 2022 року ситуація радикально змінилась у зв’язку з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну. На 24 травня 2023 року за даними Міжнародної організації з міграці] в Україні офіційно зареєстровано 5 088 000 ВПО, з яких у Львівській області перебуває 273 тисяч осіб (5,4% від загальної кількості ВПО в Україні). Львівська область на сьогодні залишається найпопулярнішою для внутрішньої міграції – 13% від загальної кількості ВПО в Україні проживають на території області (на другому місці Закарпатська область – 9%, на третьому місці м.Київ – 7%).
Якщо весною 2022 року в першу чергу потребувалась гуманітарна допомога – житло, продукти харчування, одяг, ковдри, миючі засоби, медикаменти, то у подальшому акценти потреб дещо змінювались, про що свідчили численні опитування ВПО. Систематичне руйнування цивільної інфраструктури призвело до значних перебоїв комунальних послуг, зокрема водопостачання, електроживлення, а також – до порушення надання медичних, освітніх послуг і послуг соціального захисту населення.
Втрата ресурсного потенціалу ВПО – їхнього соціального статусу, місця роботи, доходу, житла, майна, а інколи і близьких людей, спричинена різкою зміною соціального середовища, важкими умовами та погіршеними можливостями життєзабезпечення, ставить їх у залежність від соціальних виплат. Скорочення кількості робочих місць, які існували до початку війни в Україні, стрімке зростання інфляції та недостатність соціальної допомоги змусили значну кількість жителів України, в першу чергу ВПО, витрачати заощадження. Незважаючи на те, що харчові продукти й основні товари залишаються доступними, значна кількість людей має труднощі з придбанням необхідних їм товарів без грошової допомоги (у 2022 році понад 6 млн. осіб отримали грошову допомогу). Гострою проблемою для ВПО залишається питання доступності житла, особливо соціального житла, якого в регіонах, де знайшли прихисток ВПО катастрофічно не вистарчає.
Саме тому в Плані гуманітарного реагування на 2023 рік, підготовленого міжнародною командою гуманітарних організацій пропонуються 2 стратегічні цілі: подальше надання життєво необхідної допомоги ВПО та забезпечення доступу ВПО до основних послуг. Уряд України, включно з обласними органами влади та органами місцевого самоврядування, зберігає значні спроможності для задоволення потреб людей та додаткову підтримку, яку надають міжнародні та українські гуманітарні організації та організації у сфері розвитку. Незалежно від регіону, усі довгострокові рішення спрямовуються на ключові сфери: житло, засоби до існування, захист, основні послуги та соціальна єдність.
Пропоноване дослідження, яке здійснюється на території 4-х областей України, а саме: Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській та Одеській має на меті дослідження соціально-економічного становища та потреб ВПО станом на жовтень 2023 року, а також існуючих викликів у забезпеченні соціально-економічних прав ВПО в регіонах їх проживання.
“Програма “Стійкість” – це проект, який фінансується Європейським Союзом і впроваджується неурядовою організацією ЕRIM у партнерстві з Black Sea Trust, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Фондом “Східна Європа”, Фондом “Дім прав людини” та Домом прав людини в Тбілісі. Проект спрямований на посилення стійкості та ефективності ОГС, що постраждали від війни, та суб’єктів громадянського суспільства, які постраждали від війни в Україні, включно з незалежними ЗМІ та правозахисниками”.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Екстрена підтримка громадянського суспільства та ЗМІ у відповідь на війну в Україні» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Європейськй діалог” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Детально читайте тут: