У попередньому блозі ми говорили про те, що таке стратегічне планування, звідки воно пішло і які його характерні риси. Тепер доцільно розібратися, кому воно взагалі потрібне. Перехід від розвитку громад на основі однорічних планів соціально-економічного розвитку до повноцінного стратегічного планування приносить цілий ряд позитивних ефектів як для мешканців, так і для влади та економічного добробуту певної громади загалом.
Що стратегічне планування дає мешканцям?
Мешканці певної громади отримують можливість познайомитися з владою, розуміти, чим займається місцева влада і в чому вона потребує допомоги своїх виборців.
Є такий вид стратегічного планування як партисипативне, або учасницьке. Він передбачає широке залученням мешканців та всіх зацікавлених груп і осіб до прийняття місцевих рішень. Мешканці отримують можливість відстояти свою думку щодо шляхів розвитку певної громади чи можливість вказати на існуючу проблему. Керівництво громади, міста, району, області чи держави загалом не завжди в змозі знати весь вичерпний перелік проблем на місцях. Інколи просте анкетування чи прямі розмови із мешканцями дають змогу владі дещо переосмислити проблематику, яка хвилює людей. Таким чином налагоджується комунікація між людьми та владою і зростає довіра до влади.
Брак або не налагоджена комунікація – це взагалі одна із найбільших перешкод для розвитку громади. Процес стратегічного планування на практиці – це спілкування. Часто експерти, які приїжджають у той чи інший населений пункт, щоб почати роботу над стратегією розвитку, спочатку стають певним громовідводом. З особистої практики скажу, що до бійок не доходило, але гарячі дискусії, щоб не сказати сварки і крики були і не раз. Це наслідок того, що в такій громаді була порушена комунікація між владою та мешканцями, а процес стратегічного планування проявив цю проблему і став доброю нагодою зробити так, щоб сторони нарешті почули одна одну.
Під час роботи над стратегічним планом люди і між собою починають говорити про майбутнє громади, у якій вони проживають, її перспективи. Врешті, як би це пафосно не звучало, але стратегічне планування – інструмент згуртування мешканців навколо спільних цілей.
Контроль за діяльністю влади, яка щороку має звітувати про виконання конкретних положень, викладених у стратегії, та про досягнення закладених у ній показників, це теж право і обов’язок мешканців.
Неодноразово під час стратегічного планування доводилось проводити анкетування або невеликі соціологічні опитування, які показують низьку обізнаність мешканців у компетенціях різних рівнів влади. Часто мешканці вимагають, наприклад, від міської влади підвищення пенсій, а від центральної влади вирішити якісь найдрібніші проблеми благоустрою, якими займається місцеве комунальне підприємство.
Що стратегічне планування дає владі?
Знімається соціальна напруга у громаді. Оскільки визначено пріоритетність та почерговість заходів. Мешканці розумітимуть, що в цьому році влада реалізовує проекти в одному населеному пункті їхньої громади, де це більше нагально, зате наступного року – у їхньому.
Під час семінарів, тренінгів, контактів із міжнародними партнерами керівники громад, міст (раніше це стосувалося і керівників областей, коли лише кілька пілотних областей в Україні мали розроблені стратегії), які провадять процес стратегічного планування і вже розробили стратегію розвитку, відчувають більш поважний статус «громади-із-стратегією».
Покращення комунікації між владою і мешканцями, збільшення рівня довіри. Знову ж таки, численні опитування, які доводилось проводити у процесі стратегічного планування, завжди вказують на одне і те саме: чим більше мешканці отримують інформації, тим краще вони оцінюють місцеву владу, отримані послуги, комфортність свого проживання на території конкретної громади. І навпаки, мешканці, які у своїх відповідях вказують, що не отримують інформації від керівництва, частіше хочуть виїхати із даної громади, або вказують, що їм тут проживати не комфортно. Тому владі необхідно проводити соціальні опитування, громадські консультації, слухання.
Підвищення ефективності влади. Стратегічне планування дозволяє керівництву громади побачити ті проблеми, які реально турбують мешканців. Оскільки основне завдання чиновницького апарату – покращувати життя мешканців, завдяки стратегічному плануванню вони зможуть робити це більш ефективно.
Що стратегічне планування дає громаді в цілому?
- Залучення зовнішнього фінансування із державного бюджету, міжнародних програм. Все частіше донори вимагають, щоб проект, на який вони виділяють кошти, був частиною затвердженої стратегії, адже це означає, що він давно спланований, а не з’явився кон’юнктурно в останню мить тільки, щоб отримати кошти. Невдовзі взагалі складно буде отримати зовнішнє фінансування без наявності розробленої і затвердженої стратегії.
- Наявність стратегії – додатковий фактор залучення інвестицій. Місія, бачення, опис сильних та слабких сторін, цілі розвитку (основні складові стратегії) дають потенційному інвестору зрозуміти з чим він має справу. Стратегія є візитною карткою, «обличчям» громади.
- Акумулювання ресурсів на проривні напрямки розвитку, а не розпорошення на дрібні речі. Приклад, який уже наводився в попередньому блозі: Львів у Cтратегії розвитку на 2012-2025 обрав лише дві проривні точки зростання (стратегічні цілі) – туризм та IT-технології. Значні ресурси були спрямовані саме на розвиток цих двох сфер, і це принесло свої плоди.
Інколи не обов’язково потрібно мати на старті якісь небачені ресурси, буває так, що достатньо креативності, бажання і наполегливості. Наприклад, невеличке містечко Гриців у Хмельницькій області не має ніяких унікальних пам’яток природи чи архітектури – ні гір, ні водоспадів, ні каньйонів, ні замків. Але є центром агротуризму, куди їдуть містяни, особливо із Києва – просто прогулятись біля озера чи в лісі, порибалити, зготовити обід з продуктів, які самі накопали на городі.
- Процес стратегічного планування дозволяє передбачити ризики і заздалегідь до них підготуватися. Наприклад, якщо проаналізувати демографічну динаміку в тому чи іншому селі, часто можна зрозуміти, що не доцільно тут здійснювати капітальний ремонт школи чи, тим більше, будувати нову, бо скоро тут нікому буде вчитись, і кошти будуть просто викинуті на вітер. А можливо, варто задбати за дитячий садок чи дати життя клубу і тим самим пригальмувати процес втечі молоді.
- Стратегічне планування посилює конкурентоспроможність. Ті громади, міста, які не розпочали процес стратегічного планування, програють конкуренцію і в плані свого розвитку, і в плані можливості залучення інвестицій та додаткового зовнішнього фінансування.
- Кожен, хто проживає на певній території і хто цікавиться життям її громади, знає, куди вона повинна рухатися, і які дії повинна виконувати її місцева влада. Підвищується прозорість влади, яка звітує перед виборцями вже не за набором щорічних показників (як правило збільшення у відсотках збору зернових, зменшення безробіття тощо), в які ніхто не вірить. Влада звітує за виконання конкретних заходів із стратегії, які спільно були розроблені і погоджені з мешканцями.
- Стратегічний план є політичним запобіжником для громади. Із зміною керівництва громади важче буде змінити напрямки розвитку. Бо якщо стратегія добре розроблена, якщо у її підготовці брала участь значна частина мешканців, усі зацікавлені сторони, і стратегія з’явилася завдяки широкому консенсусу, то для чого раптом її міняти після виборів? Продовжуємо її виконувати і таким чином сталий розвиток набирає конкретних вимірів, показників і здобутків.
Олександр Софій, експерт ГО «Європейський діалог», спеціально для «БЛОГЕРІВ»