Вчора зустрічались з головами і бухгалтерами об’єднаних громад Львівщини, задля яких і провели дебати на тему «Бюджети об’єднаних громад і районів Львівщини на 2016 рік», провідників, які взяли на себе відповідальність за долю мешканців вже не тільки «своєї» сільради, але й сусідніх, що об’єдналися. Багато молодих людей, які повні енергії та надій на зміни.
Та найбільш приємно було зустріти Григорія Григоровича Чухрая, який впродовж восьми каденцій очолює Воле-Баранецьку сільську раду, а сьогодні об’єднану громаду. Познайомились з головою у 2005 році, коли в рамках проекту «Український фонд соціальних інвестицій» купляли для сільради автобус «Школярик», що видавалось мені майже неможливим, бо купити автобус, маючи кошти від чотирьох донорів з різними «правилами гри», це було з області фантастики. Та голова це зробив.
Сьогодні, як стверджують аналітики, Воле-Баранецька сільська об’єднана громада «має вижити, але розвиток під питанням». Та щось мені підказує, що є ще щось, назвемо це «людським фактором», який в черговий раз присоромить розрахунки.