На сьогодні розвиток інформаційного суспільства та поширення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стали нормою подальшої еволюції суспільства. Флагманська ініціатива «Цифрове суспільство» Стратегії «Європа 2020» визначає роль, яку може відіграти використання ІКТ, для підвищення рівня життя європейців.
В Україні сфера ІКТ та е-урядування виділена в стратегічний пріоритет, який зафіксований в Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020». Однак, парламентські слухання «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України» у березні 2016 року показали, що, незважаючи на наявність значного потенціалу щодо впровадження сучасних ІКТ в усі сфери життєдіяльності країни та вагомого суспільного запиту на таке впровадження, стан розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім. Серед ключових причин такої ситуації названа проблема розвитку ІКТ, технологічним фундаментом якої є сфера інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури (ТКІ), аналіз якої (на прикладі Львівської області) і став метою пропонованого дослідження.
Дослідження визначило, що можливими причинами низького рівня розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури у Львівській області є:
- низький рівень розвитку ТКІ та якісного доступу до мережі Інтернет в Україні;
- відсутність державної політики в сфері інформатизації і, зокрема, розвитку ТКІ;
- недостатнє державне фінансування сфери ТКІ;
- недостатня спроможність регіональних органів влади забезпечити належний рівень розвитку ТКІ.
У ході дослідження були використані нормативно-правові документи в сфері ТКІ, стратегічні документи та відповідна аналітика щодо питань ТКІ, електронного урядування та широкосмугового доступу до Інтернету; здійснене порівняння стану ТКІ у Львівській області з іншими областями України.
Результатом дослідження стали узагальнені висновки, які полягають у такому:
- Україна рухається в напрямку розвитку інформаційного суспільства, інформаційно-телекомунікаційних технологій та інфраструктури і займає, хоча й низьке, але вище за середнє місце, в світових рейтингах. При цьому, показники цих рейтингів свідчать, що з одного боку, в країні спостерігається позитивна динаміка зростання кількості користувачів мережі Інтернет – потенційних учасників електронного урядування, а з іншого боку – значне відставання держави щодо готовності забезпечити е-урядування.
- Незважаючи на достатню кількість законів та стратегічних документів в сфері інформатизації, єдина державна політика відсутня. Наявність впливових гравців у сфері телекомунікаційного зв’язку, інформатизації та е-урядування, які слабо корелюють свої діяльності, призводить до відсутності єдиного центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію такої політики.
- Державна фінансова підтримка інформаційно-телекомунікаційних технологій та інфраструктури впродовж років систематично зменшувалась. При цьому, в Україні невизначеним залишається питання наскільки доцільними є підвищені соціальні зобов’язання держави, які потребують залучення державних коштів в умовах ринкової економіки.
- Фінансування розвитку регіональної системи ІКТ та телекомунікаційної інфраструктури, зокрема, здійснюється в основному за рахунок обласних бюджетів, які значно відрізняються в кожному регіоні. При цьому, лідери в сфері інформатизації (Одеська і Дніпропетровська області) системно розвивають ІКТ – упродовж більше десяти років виділяються значні кошти (в середньому близько 10 млн. грн. на рік).
- Львівська область, яка за рівнем проникнення та швидкості доступу до мережі Інтернет займає лідерські позиції в Україні, значно поступається іншим областям в питаннях розвитку телекомунікаційної інфраструктури (захищеної корпоративної мережі Інтранет органів влади, е-урядування), про що свідчить фінансування регіональної програми «Електронна Львівщина», бюджет якої на порядок нижчий від бюджетів схожих програм Одеської і Дніпропетровської областей.
На основі цих висновків Львівській обласній державній адміністрації та обласній раді було рекомендовано:
- модернізувати обласну цільову програму «Електронна Львівщина» з акцентом на концентрацію ресурсів в питаннях забезпечення широкосмугового доступу до Інтернет;
- переформатувати склад Науково-технічної ради програми «Електронна Львівщина», ввівши до її складу осіб, безпосередньо причетних до питань інформаційно-телекомунікаційних технологій, зокрема представників операторів інтернету, ІТ-фірм;
- сформувати модель (архітектуру) мережі широкосмугового доступу до Інтернет у Львівській області і на її основі розробити розвиткові проекти із співфінансуванням з державних програм та міжнародної технічної допомоги.
Також, в рамках дослідження, одна із рекомендацій була конкретизована вибором моделі мережі широкосмугового доступу до інтернету у Львівській області на основі аналізу кращих практик, зокрема моделей Академічної мережі обміну даних НАН України та Мережі ШСД «Східна Польща».
Детальніше про це у аналітичній записці Олександра Софія: