Перспективи розвитку мережі широкосмугового доступу до інтернету у Львівській області

0

На сьогодні розвиток інформаційного суспільства та поширення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стали нормою подальшої еволюції суспільства. Флагманська ініціатива «Цифрове суспільство» Стратегії «Європа 2020» визначає роль, яку може відіграти використання ІКТ, для підвищення рівня життя європейців.

В Україні сфера ІКТ та е-урядування виділена в стратегічний пріоритет, який зафіксований в Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020». Однак, парламентські слухання «Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України» у березні 2016 року показали, що, незважаючи на наявність значного потенціалу щодо впровадження сучасних ІКТ в усі сфери життєдіяльності країни та вагомого суспільного запиту на таке впровадження, стан розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім. Серед ключових причин такої ситуації названа проблема розвитку ІКТ, технологічним фундаментом якої є сфера інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури (ТКІ), аналіз якої (на прикладі Львівської області) і став метою пропонованого дослідження.

Дослідження визначило, що можливими причинами низького рівня розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури у Львівській області є:

  • низький рівень розвитку ТКІ та якісного доступу до мережі Інтернет в Україні;
  • відсутність державної політики в сфері інформатизації і, зокрема, розвитку ТКІ;
  • недостатнє державне фінансування сфери ТКІ;
  • недостатня спроможність регіональних органів влади забезпечити належний рівень розвитку ТКІ.

У ході дослідження були використані нормативно-правові документи в сфері ТКІ, стратегічні документи та відповідна аналітика щодо питань ТКІ, електронного урядування та широкосмугового доступу до Інтернету; здійснене порівняння стану ТКІ у Львівській області з іншими областями України.

Результатом дослідження стали узагальнені висновки, які полягають у такому:

  1. Україна рухається в напрямку розвитку інформаційного суспільства, інформаційно-телекомунікаційних технологій та інфраструктури і займає, хоча й низьке, але вище за середнє місце, в світових рейтингах. При цьому, показники цих рейтингів свідчать, що з одного боку, в країні спостерігається позитивна динаміка зростання кількості користувачів мережі Інтернет – потенційних учасників електронного урядування, а з іншого боку – значне відставання держави щодо готовності забезпечити е-урядування.
  2. Незважаючи на достатню кількість законів та стратегічних документів в сфері інформатизації, єдина державна політика відсутня. Наявність впливових гравців у сфері телекомунікаційного зв’язку, інформатизації та е-урядування, які слабо корелюють свої діяльності, призводить до відсутності єдиного центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування та реалізацію такої політики.
  3. Державна фінансова підтримка інформаційно-телекомунікаційних технологій та інфраструктури впродовж років систематично зменшувалась. При цьому, в Україні невизначеним залишається питання наскільки доцільними є підвищені соціальні зобов’язання держави, які потребують залучення державних коштів в умовах ринкової економіки.
  4. Фінансування розвитку регіональної системи ІКТ та телекомунікаційної інфраструктури, зокрема, здійснюється в основному за рахунок обласних бюджетів, які значно відрізняються в кожному регіоні. При цьому, лідери в сфері інформатизації (Одеська і Дніпропетровська області) системно розвивають ІКТ – упродовж більше десяти років виділяються значні кошти (в середньому близько 10 млн. грн. на рік).
  5. Львівська область, яка за рівнем проникнення та швидкості доступу до мережі Інтернет займає лідерські позиції в Україні, значно поступається іншим областям в питаннях розвитку телекомунікаційної інфраструктури (захищеної корпоративної мережі Інтранет органів влади, е-урядування), про що свідчить фінансування регіональної програми «Електронна Львівщина», бюджет якої на порядок нижчий від бюджетів схожих програм Одеської і Дніпропетровської областей.

На основі цих висновків Львівській обласній державній адміністрації та обласній раді було рекомендовано:

  • модернізувати обласну цільову програму «Електронна Львівщина» з акцентом на концентрацію ресурсів в питаннях забезпечення широкосмугового доступу до Інтернет;
  • переформатувати склад Науково-технічної ради програми «Електронна Львівщина», ввівши до її складу осіб, безпосередньо причетних до питань інформаційно-телекомунікаційних технологій, зокрема представників операторів інтернету, ІТ-фірм;
  • сформувати модель (архітектуру) мережі широкосмугового доступу до Інтернет у Львівській області і на її основі розробити розвиткові проекти із співфінансуванням з державних програм та міжнародної технічної допомоги.

Також, в рамках дослідження, одна із рекомендацій була конкретизована вибором моделі мережі широкосмугового доступу до інтернету у Львівській області на основі аналізу кращих практик, зокрема моделей Академічної мережі обміну даних НАН України та Мережі ШСД «Східна Польща».

Детальніше про це у аналітичній записці Олександра Софія:

Завантажити (PDF, 1.13MB)

Коментарі