Залучення до ухвалення рішень у громаді стає все важливішим для органів місцевого самоврядування. Це підтверджує наявність такого напрямку роботи у стратегіях розвитку, програмах соціально-економічного розвитку та інших місцевих програмах розвитку 30 громад Житомирської, Закарпатської та Львівської областей, які ми дослідили в межах проєкту «Посилення залученості громадян і впливу громадянського суспільства», який реалізовує ГО «Європейський діалог» за сприяння Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
.
Аналіз стратегій розвитку громад
Важливість питання посилення рівня громадянської участі, залучення громадян та розвитку громадянського суспільства підкреслюється тим, що серед стратегічних цілей у проаналізованих стратегіях розвитку громад у трьох документах озвучена ця тема. Зокрема, у двох громадах – згуртованість мешканців, в одній громаді – підвищення ролі громадянського суспільства.
На рівні операційних цілей у 19-ти стратегіях згадується зазначена проблематика. Зокрема, у 9-ти стратегіях в операційних цілях йдеться про підвищення активності мешканців, у 6-ти стратегіях йдеться про відкритість та прозорість влади, у 2 йдеться про підвищення залучення мешканців до прийняття рішень, у 2 – про згуртованість громади, у 2 – про розвиток громадянського суспільства, в одній громаді – про посилення комунікаційної складової.
Щодоконкретних проєктів, то у стратегіях 25-ти громад з-поміж 30 громад, які були об’єктом аналізу, передбачено реалізацію заходів для посилення громадянської участі, розвитку громадянського суспільства, налагодження діалогу між місцевою владою та мешканцями. Зокрема, у 14 громадах передбачено запровадити громадський бюджет (бюджет участі), у 8 громадах посилити комунікаційну політику, зокрема розробити комунікаційну стратегію, у 7 громадах – створити молодіжні ради, у 6 громадах – налагодити функціонування електронних сервісів («Відкрите місто», геоінформаційна система, електронна система картування проблем громади, «Універсам послуг») у 6 громадах – надавати підтримку створенню та функціонуванню громадських організацій, у 5 громадах – створити молодіжні центри, у 5 громадах – розвивати електронні інструменти громадянської участі (електронні петиції, онлайн-консультації), у 4 громадах – створити громадські ради, у 3 громадах – проводити опитування мешканців, також у 3 громадах – запровадити гендерно орієнтоване бюджетування, у 2 громадах – запровадити онлайн-трансляції засідань рад, також у 2 – посилити присутність ОМС у соціальних мережах, і проводити громадські слухання, а також створити раду підприємців, і налагодити діалог із мешканцями. По одному проєкту передбачено у таких сферах: створення учнівського парламенту громади, створення школи молодіжного лідерства, ознайомлення мешканців зі статутом територіальної громади, запровадження шкільного громадського бюджету, створення ради з питань ВПО, посилення громадянської участі ветеранів, посилення громадянської участі людей з інвалідністю, створення волонтерського хабу, стимулювання розвитку волонтерства, створення координаційної ради з питань фізкультурно-спортивної діяльності, формування активу села у кожному населеному пункті.
Отже, питання посилення рівня громадянської участі та впливу громадян на прийняття рішень є актуальним та важливим і є невіддільною складовою стратегічного бачення розвитку громад.
Ця публікація створена ГО «Європейський діалог» в рамках проєкту «Посилення залученості громадян і впливу громадянського суспільства» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.