Україна вступає в чергову бюджетну епопею. На щастя, проект Державного бюджету українці побачили не в останні дні (години) грудня, як часто було до цього, а у вересні.
Тому є час проаналізувати, які ж економічні параметри пропонує закласти уряд у головний фінансовий документ країни і що в наступному році обіцяють дати на підтримку однієї з небагатьох успішних реформ в Україні – децентралізація влади.
Що одразу впадає в очі, коли починаєш вивчати проект Державного бюджету на 2017 рік? Отож, коротко і тезово:
– у країні, яка воює, пропонують видатки на армію менші, ніж видатки на карально-поліцейський апарат (суди, прокуратуру, поліцію, антикорупційні органи, СБУ, Державну службу охорони);
– в той час, як видатки на карально-поліцейські органи зростають на 20%, фінансування освіти, культури медицини зростає лише на 10%, а якщо говорити лише про зарплати (без міжбюджетних трансфертів), то витрати у сфері освіти, медицини, науки та культури взагалі скорочуються на 12%;
– в той час, як витрати на суддів, прокурорів, регулюючі, дозвільні, перевіряючі і антикорупційні органи зростають в рази, медична субвенція органам місцевого самоврядування зростає лише на 5,4%, а освітня субвенція взагалі скорочується на 6,6%, оскільки уряд пропонує органам місцевого самоврядування у наступному році фінансувати видатки на комунальні послуги і зарплати технічних працівників освітніх закладів із власних бюджетів, покриваючи через освітню субвенцію лише зарплату педагогічним працівникам. При цьому у проекті бюджету на 2017 рік закладена інфляція у розмірі 8,1%, темпи якої перевищуватимуть рівень зростання медичної субвенції;
– видатки на Укравтодор (ремонт доріг) у наступному році пропонується скоротити на 24%, підвищивши видатки на зарплату працівникам обласних державних адміністрацій у 2,2 раза (очевидно, в Україні у 2016 році вибудувані вже настільки якісні автобани, що можна сміливо збільшувати фінансування обласних чиновників більш, ніж у два рази і скоротити фінансування ремонту доріг);
– уряд пропонує у більш ніж два рази підвищити витрати на зарплати чиновникам, які працюють у НКРЕКП – дуже важливої і потрібної комісії, що затверджує “справедливі” тарифи на комунальні послуги, зате зростання субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад становитиме 0% (тобто, як був 1 млрд у 2016 році, так, незважаючи навіть на закладену інфляцію 8,1%, залишиться у 2017 році 1 млрд грн);
– у проекті бюджету на 2017 рік пропонується збільшити обсяг фінансування Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) з 3 до 8 млрд гривень. Це позитивний сигнал. Однак варто пам’ятати, що у проекті Державного бюджету на 2016 рік обсяг ДФРР становив 4,65 млрд гривень, але після нічних коригувань на пленарному засіданні, коли сонні депутати приймали головний фінансовий документ держави о 5 годині ранку, в остаточному варіанті він скоротився на 35% – до 3 млрд гривень.
Кілька наступних таблиць проілюструють деякі тенденції проекту Державного бюджету на 2017 рік.
Порівняння видатків Державного бюджету-2016 і Проекту на 2017 рік, млн гривень
Міжбюджетні трансферти, регіональний розвиток та фінансування Укравтодору, млн грн
Рейтинг державних органів, де у Проекті Держбюджету на 2017 рік пропонується найбільше підвищити видатки на зарплату порівняно із 2016 роком:
Верховний суд України — на 1 265,6%
Вища рада юстиції — на 370,2%
Міністерство закордонних справ — на 180,7%
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій — на 158,1%
Обласні державні адміністрації — на 117,6%
Рада національної безпеки і оборони — на 112,9%
Міністерство енергетики та вугільної промисловості — на 104,8%
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг — на 103%
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг — на 102,5%
Національне антикорупційне бюро — на 102,1%
Державна інспекція ядерного регулювання — на 102,1%
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації — на 96,9%
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів — на 91,9%
Конституційний суд України — на 89,9%
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку — на 85,6%
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — на 83,4%
Рахункова палата — на 75,2%
Антимонопольний комітет України — на 74%
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України — на 71,9%
Національне агентство України з питань державної служби — на 70,8%
Управління державної охорони — на 69%
Державна судова адміністрація України — на 60,6%
Фонд державного майна України — на 53%
Генеральна прокуратура України — на 48%
Міністерство інформаційної політики — на 46,3%.
Для порівняння:
вчителі (за даними Мінфіну) — на 33,5%.
Мінімальна зарплата:
з 1 січня 2017 року — на 6,5%
з 1 травня ще на 5,2%
і з 1 грудня ще на 4,7%.