Громадська організація “Європейський діалог” за свою вже більш як 20-річну діяльність реалізувала понад сотню різноманітних проєктів. Їхня тематика спочатку орієнтувалась на ті сфери, якими опікувався Міжнародний Фонд “Відродження”, звідки прийшла вся наша команда. А це – “освіта”, “молодь”, “євроінтеграція” та розвиток громадянського суспільства. Культуру, яка завжди була на почесному місці, у фонді “Відродження” не розвивали – не було у нас кваліфікованих кадрів, які могли б розвинути цей напрям.
Поступово ми змістилися в “регіональний розвиток” та “місцеве самоврядування”, використовуючи наші давні зв’язки з варшавськими колегами, які були одними із лідерів масштабної реформи самоврядування в Польщі.
Переломним моментом для “Європейського діалогу” став проєкт “Дорожня карта реформ”, підтриманий фондом “Відродження” і Шведським агентством з міжнародного розвитку (SIDA) у 2015 році. Цей проєкт став початком нового етапу – позиціонування нашої громадської організації, як аналітичного центру.
Саме аналітичним центром нас вважають і сьогодні, хоча грант уже давно завершився. Інтерес до досліджень та аналітики не зникає. Теми досліджень трималися головного стрижня – “регіонального розвитку”.
“Євромайдан” активізував в Україні втілення реформ в усіх сферах суспільного життя з перспективою вступу до Європейського Союзу. Реформа місцевого самоврядування і процес децентралізації з цього моменту стали домінантою наших проєктів і в першу чергу – роботи з новоствореними об’єднаними територіальними громадами (ОТГ). Одним із ключових елементів нашої співпраці з ОТГ стала участь в підготовці стратегій їхнього розвитку. На сьогодні таких стратегій ми розробили уже кілька десятків – як на Львівщині, так і в інших областях. Більше того, завдяки співпраці з Програмою DOBRE у нас була унікальна можливість моніторити виконання цих стратегій: в окремих ОТГ ми мали можливість здійснювати моніторинг упродовж трьох років. Як свідчить наш досвід, “червоною ниткою” через всі стратегії проходить “економічний” блок, який має залучити в громаду якомога більшу кількість податків. А податки, у свою чергу, уже можна використовувати для підтримки соціальної інфраструктури – освіти, медицини, культури, спорту… (перелік довгий)
У стратегіях це карбувалось, як на граніті: “Стратегічна ціль – підвищення економічної спроможності громади”. Майже без вийнятків, економічна частина включає “Розвиток туризму”, який, на думку громади, притягне туристів, збільшить кількість робочих місць… (перелік вигод дуже широкий) При цьому, головною принадою, яка стане основою новоствореної туристичної індустрії, повинна бути місцева культурно-історична спадщина.
Щоб не перетворювати цю статтю в довгу лекцію, ми наведемо цитату із однієї досить якісної стратегії:
Однак, розвиток туризму слід розглядати не з позиції максимального збереження об’єктів історико-культурної спадщини, а, передусім, з точки зору заробляння коштів на послугах для туристів. Тому першочерговими кроками для досягнення цього завдання є ідентифікація та консолідація фізичних осіб, підприємств, організацій, які потенційно можуть отримувати додаткові прибутки від надання туристичних послуг та залучення їх до всіх подальших заходів з розвитку туризму. Наступний крок – підготовка нових туристичних продуктів на основі вже наявного потенціалу громади.
І ось тут наступає момент істини – виявляється, щоб закрутити цей “туристичний механізм”, потрібні кошти, достатньо великі кошти. Моніторинг стратегій засвідчив, що виконання цього напряму “пробуксовує” – з інвестиціями в об’єкти культурної спадщини потенційний інвестор не поспішає, а державна підтримка – мізерна, власних коштів громади – вкрай мало, та й ті, що є у більшості випадків, йдуть на вирішення повсякденних, але вкрай важливих уже сьогодні проблем – ремонт шкіл, садочків, народних домів, амбулаторій. Але ж є “світло в кінці тунелю”! Розвивається туризм – відновлюються пам’ятки, проводяться фестивалі. Приклади тому – Львів, Жовква, Тустань!
То як допомогти громадам підтримати культуру і подружити її з бізнесом? Напевно, це запитання і лягло в основу нашого дослідницького проєкту, який ми подали на конкурс від Українського культурного фонду. Ми хочемо допомогти зрозуміти і громадам, і обласній владі, як краще вибудовувати регіональну політику, щоб культура і туристичний бізнес знайшли спільні інтереси, а потім разом використали цей щедрий культурний ресурс, яким ми володіємо, з вигодою для кожної зі сторін і допоміг запустити не в окремо взятій громаді, а по цілій області цікаві туристичні бізнес-проєкти, які реально наповнять місцеві бюджети.