У попередніх блогах я уже згадував кількома словами про головний стратегічний план розвитку Європейського Союзу «Європа-2020». Сьогодні хотілось би більш детально розповісти про те, як виглядає ієрархія стратегічного планування у Європі, як європейці планують своє майбутнє і за допомогою яких інструментів реалізовують свої мрії.
Перш за все, у центрі головного стратегічного документу Євросоюзу стоїть Людина, «соціальний капітал».
У стратегії «Європа-2020» закладено всього 5 показників, досягнути яких планується шляхом реалізації даної стратегії:
- рівень зайнятості населення у віці 20-64 років повинен становити 75%;
- інвестиції у наукові дослідження та розробки повинні складати 3% від ВВП Євросоюзу;
- скорочення викидів вуглекислого газу до 30%;
- частка осіб, які передчасно залишили школу не повинна перевищувати 10%, не менше 40% молоді повинні мати вищу освіту;
- скорочення на 20 млн. кількості осіб, яким загрожує небезпека опинитись за межею бідності.
Як ми бачимо, кожен із цих показників спрямований на людину. Натомість не визначається скільки заводів буде побудовано, скільки кілометрів доріг прокладено – все це лише інструменти для досягнення згаданих 5 показників.
У стратегії «Європа-2020», яка охоплює 28 держав, всього три лаконічних пріоритети:
- розумний розвиток (оснований на знаннях та інноваціях);
- сталий розвиток (більш ефективне використання ресурсів, захист довкілля);
- розвиток, що сприяє соціальній та територіальній згуртованості.
Також в рамках стратегії визначено 7 ключових ініціатив:
- поліпшення фінансування наукових досліджень і інновацій, щоб гарантувати, що інноваційні ідеї можуть бути перетворені на нові продукти і послуги;
- підвищення ефективності систем освіти і полегшення вступу молоді на ринок праці; поширення високошвидкісного Інтернету;
- перехід до низьковуглецевої економіки, більш широке використання відновлюваних джерел енергії, модернізація транспортного сектору і підвищення енергоефективності;
- поліпшення бізнес-середовища, особливо для малих і середніх підприємств, а також підтримки розвитку сильної і стійкої виробничої бази, здатної конкурувати на світових ринках; модернізація ринків праці та розширення можливостей людей шляхом навчання протягом усього життя з метою підвищення професійної активності та адаптованості до попиту на ринку праці;
- забезпечення соціальної та територіальної згуртованості, щоб вигоди від економічного зростання та зайнятості були якомога більш поширеними, а люди, що живуть в умовах бідності та соціальної ізоляції, мали можливість жити гідно і брати активну участь у житті суспільства.
Бюджет Стратегії становить 336 млрд. євро. Фінансовим інструментом її реалізації є «Політика згуртованості на 2014-2020 роки. Інвестиції в європейські регіони». Всі регіони Європи розділяються на три групи: менш розвинені регіони – тут максимальна частка співфінансування проектів з бюджету ЄС становить 75-85%; перехідні регіони – тут частка співфінансування становить 60%; більш розвинені регіони – тут частка співфінансування складає 50%.
На один щабель нижче стоять стратегії розвитку для регіонів Європи. Таких стратегій є 4:
- для країн басейну Балтійського моря;
- для держав Дунайського регіону;
- для держав Адріатико-Іонічного регіону;
- для держав Альпійського регіону.
Наприклад, сусідня із Україною Польща охоплена Стратегією Європейського Союзу для регіону Балтійського моря, яка розроблена для 8 держав-членів ЄС, розташованих в басейні Балтійського моря. Головні пріоритети «балтійської» Стратегії: створення умов для сталого довкілля; розвиток добробуту в регіоні; зростання доступності і туристичної привабливості регіону; забезпечення безпеки і охорони в регіоні.
Також на рівні Євросоюзу розробляються і реалізовуються галузеві стратегії (наприклад, у сфері безпеки, культури, енергетики, транспорту, екології, освіти тощо) та програми. Важливим елементом програм ЄС є програми транскордонної співпраці, зокрема, вже згадана Польща бере участь у 9 різних транскордонних програмах спільно з тими чи іншими своїми сусідами.
Далі ієрархія стратегічного планування «опускається» на національний рівень. Розглянемо її, знову ж таки, на прикладі Польщі. Два головних стратегічних документи Польщі – Довгострокова стратегія розвитку Польщі до 2030 року і Середньострокова стратегія розвитку Польщі до 2020 року.
Головна ціль, визначена у Довгостроковій стратегії, полягає у покращенні якості життя поляків, що вимірюється як якісними показниками (рівень довіри мешканців, рівень суспільної активності, рівень ефективності установ), так і величиною та темпами зростання валового регіонального продукту – всього для оцінки реалізації стратегії запропоновано 70 різних показників. У Документі визначено 3 стратегічні цілі: 1. Конкурентоспроможність та інноваційність економіки (модернізація). 2. Зрівноваження потенціалу розвитку польських регіонів (дифузія). 3. Ефективність держави (ефективність).
Якщо Довгострокова стратегія окреслює сценарії розвитку країни та орієнтири – куди мають рухатися поляки, то Середньострокова (а це майже 300 сторінок) містить детальний опис стратегічних, операційних цілей та напрямків діяльності, а також фінансові ресурси та систему її реалізації.
Україна робить лише перші кроки на шляху до повноцінного запровадження стратегічного планування на усіх щаблях управління. Для порівняння, Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» є документом, де просто перелічені 62 реформи, які необхідно здійснити в країні. З них коротко описані 10 першочергових реформ, інші 52 навіть не розшифровані, подано лише їх назви, наприклад «реформа освіти». На відміну від польських стратегічних документів, у Стратегії «Україна-2020» немає жодних фінансових обрахунків та не вказані джерела і способи фінансування, не проаналізовано наявний стан держави. Варто зауважити, що сьогодні вже триває робота над стратегією розвитку держави «Україна-2030», і цей документ, у випадку його затвердження, обіцяє бути значно більш ґрунтовним та деталізованим.
Третім визначальним стратегічним документом Польщі є План просторового господарювання держави, який визначає основи поводження із територією. Просторове планування можна назвати синонімом містобудування в більших масштабах. Воно включає землекористування, міське, регіональне, транспортне та екологічне планування, економічне (господарське) планування та планування розвитку громад.
Стратегічне планування розвитку у Польщі, окрім довгострокової та середньострокової стратегій розвитку Польщі та Плану просторового господарювання держави, базується на 9 інтегрованих галузевих стратегіях розвитку, наприклад – економіки, енергетичної безпеки і довкілля, сільських територій, транспорту, регіонального розвитку. Кожна із цих стратегій — це ґрунтовний документ, у якому присутні всі необхідні розділи – діагностика наявної ситуації в галузі, SWОT-аналіз, стратегічні та операційні цілі, необхідні фінансові ресурси.
Аналогом польської Стратегії регіонального розвитку в Україні є Державна стратегія регіонального розвитку. Це один із небагатьох стратегічних документів, який відповідає європейським стандартам, містить також план реалізації Стратегії. При цьому одним із суттєвих джерел фінансування заходів Стратегії є Державний фонд регіонального розвитку.
Паралельно із стратегічними документами національного рівня для реалізації Стратегії «Європа-2020» у Польщі розробляються державні операційні програми. Вони опрацьовуються Європейською Комісією, а відповідальним за реалізацію та управління програмами несе Міністерство регіонального розвитку Польщі. У фінансовій перспективі 2014-2020 для Польщі затверджено 6 операційних програм (5 загальнодержавних та 1 міжрегіональну для Східної Польщі, як менш розвиненої): Інфраструктура та довкілля, Розумний розвиток, Знання, освіта, розвиток, Цифрова Польща, Технічна допомога та Операційна програма Східна Польща. Загальний бюджет програм становить 45,6 млрд. євро.
Хотілось би більш детально зупинитися на Операційній програмі «Східна Польща». Вона розроблена спеціально для 5-ти східних воєводств Польщі (Люблінське, Підляське, Підкарпатське, Свентокшиське, Вармінсько-Мазурське), які за економічними показниками є менш розвиненими, ніж решта території держави. Програма має 4 пріоритети: розвиток підприємництва, транспорт (міський громадський транспорт та дорожня інфраструктура), залізнична інфраструктура, технічна допомога (впровадження і промоція Програми). Скористатися коштами програми можуть малі і середні підприємства, стартапи, осередки інновацій, органи місцевого самоврядування, залізнична компанія «Польські залізничні лінії». Загальний доступний бюджет для фінансування проектів Програми – 2,1 млрд. євро.
Проміжними між державними та регіональними стратегіями розвитку Польщі є міжрегіональні стратегії розвитку — Стратегія розвитку Західної Польщі, Стратегія розвитку Східної Польщі, Стратегія розвитку Південної Польщі, Стратегія розвитку Центральної Польщі.
І вже останніми щаблями стратегічного планування у Польщі є стратегії воєводств, повітів і гмін. Ці стратегії конкретно визначають напрямки розвитку територій аж до найменшої – гміни. Кожна із територій може розробляти свої стратегії, які вона вважає важливими. Наприклад, Стратегія розвитку Підкарпатського воєводства містить 4 пріоритети: економіка, людський капітал, територіальна мережа, екологія та енергетика. Однак, окрім «класичної» стратегії у воєводстві діють регіональна стратегія інновацій, план поводження з відходами тощо.
Таким чином, ієрархія стратегічного планування у Європейському Союзі складається щонайменше із 7 щаблів. Стратегічним плануванням охоплені практично усі сфери життя. Однак, головна ідея всіє цієї складної системи – фокус на Людину, а все інше – школи, фабрики, дороги – є лише інструментами.
Олександр Софій, експерт ГО «Європейський діалог», спеціально для «БЛОГЕРІВ»