Світ карпатських розет – крок до Культурних Маршрутів Європи

0

Під час конференції «Світ Карпатських розет: час для історій та мрій», яку організувала Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» у Колочаві на Закарпатті відбулось обговорення аналітичного дослідження, яке підготував Європейський діалог у рамках проєкту “Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій” в рамках конкурсу Європейське мережування та співпраця Європейської програми за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу. 

Пропнуємо Вашій увазі основні тези виступу керівника аналітичної групи ГО “Європейський діалог” Олекандра Софія.

Тезиси до виступу

«Світ карпатських розет – крок до Культурних Маршрутів Європи»

(Колочава, 9-10 грудня 2021 року)

 

Вступ

ГО «Європейський діалог» (ЄД) традиційно працює в сфері регіонального розвитку. На практиці це виглядає як постійна робота з органами влади різних рівнів та громадами в питаннях формування місцевих і регіональних стратегій, цільових програм розвитку та їх реалізації – як власними проєктами, так і у партнерстві з органами місцевого самоврядування та іншими громадськими об’єднаннями, в першу чергу АОМС «Єврорегоін Карпати-Україна» та Асоціацією «Pro Carpathia».

Починаючи із 2014 року ЄД почав системно займатися аналітичними дослідженнями і першою спробою став «Аналіз політики транскордонного співробітництва у Львівській області», що розглянув ефективність використання коштів ЄС, зокрема Програми ТКС Польща-Білорусь-Україна.

Першим комплексним проєктом у сфері культури і туризму став «парасольковий» проєкт «Промоція спільної культорно-історичної спадщини Польщі та України – «Фортеці Перемишль», реалізований в рамках Програми Польща-Білорусь-Україна 2007-2013. Його головна ідея полягала в об’єднанні зусиль органів місцевої влади та громадських організацій навколо бренду «Фортеці Перемишль» для реалізації 10 різноманітних мікропроєктів. Проєкт не став «знаковим» і таким, що мав подальший розвиток. На мій погляд це сталося, тому, що він «не зачепив» громади, не дав їм відчути практичної користі (принаймні для українських учасників).  Потрібно було шукати інші підходи.

Нові підходи продиктувала децентралізація в Україні – коли об’єднані громади почали розробляти свої Стратегії розвитку, в яких надають великого значення туризму – як економічного фактору розвитку громади. При цьому, в якості туристичної привабливості пропонується як правило культурна спадщина, як матеріальна та нематеріальна. Саме цей факт підштовхнув ЄД до проведення аналітичного дослідження за підтримки Українського культурного фонду.

 

Дослідження дало ЄД можливість в певній мірі систематизувати інформацію на рівні Львівської області щодо взаємозв’язків культури і туризму та ролі зацікавлених сторін. Саме в цьому дослідженні ми вперше зштовхнулися з поняттям «Культурні маршрути Європи» (КМЄ). Так народилась амбітна ціль – просувати культурну спадщину регіону в масштабах Європи і першим кроком став дослідницький проєкт «Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження», розпочатого восени 2021 року.

Проєкт «Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій»

«Полем» для дослідження ми вибрали Карпатський Єврорегіон (ЄКР), який включає територію 4-х областей Західної України, а також територію сусідніх країн, які на сьогодні вже є членами Європейського Союзу – Польщі; Словаччини; Угорщини та Румунії. І в першу чергу тому, що саме тут ще збережений унікальний скарб – багата культурно-історична спадщина, яка є однією із основних місцевих конкурентних переваг і може стати одним із головних чинників розвитку карпатських громад.

Методика дослідження достатньо проста:

  • розглядається культурна політика Ради Європи. Також  детально аналізуються критерії сертифікації КМЄ;
  • аналізуються складові поняття «туристична привабливість території»;
  • здійснюється співставлення критеріїв сертифікації КМЄ із складовим туристичної привабливості території для визначення – на які саме ресурси регіону в першу чергу слід звернути увагу для того, щоб з одного боку – максимально відповідати критеріям сертифікації, а з іншого боку – максимально сприяти соціально-економічному розвитку КЄР;
  • детально аналізуються ресурси території КЄР;
  • проводиться співставлення критеріїв сертифікації КМЄ з відповідними ресурсами Карпатського єврорегіону для визначення варіантів можливих культурних маршрутів та вибору найбільш ефективного. При цьому також аналізуються можливості 2-х сюжетів – приєднання вибраного потенційного маршруту до вже діючих і сертифікованих КМЄ чи розробки концепції нового культурного маршруту.

На завершальному етапі дослідження розробляється Концепція потенційного культурного маршруту та оцінюється обсяг і зміст підготовчих заходів, які необхідно здійснити для подальших консультацій з Європейським інститутом Культурних Маршрутів (EICR), який є центральним координаційним центром по управлінню та реалізації всієї програми Культурних маршрутів.

Вже перші кроки аналізу засвідчили, що акцент КМЄ зосереджено не тільки на традиційно головних елементах туристичної привабливості територій – природних ресурсах, культурно-історичній спадщині  та туристичній інфраструктурі (транспорт і сервіси),. Для КМЄ більш важливими елементами є:

  • ілюстрація спільної історії та спільної культурно-історичної спадщини (матеріальної і нематеріальної);
  • розвиток зв’язків між культурною і мистецькою спадщиною та сучасними формами мистецтва;
  • організація обмінів молоді з різних соціальних верств та регіонів Європи;
  • створення наукових груп для дослідження різних аспектів культурної спадщини, історії, туристичних питань.

Проєкт «Світ карпатських розет»

Поставивши собі за мету збереження культурної та історичної спадщини Карпат (традицій, ремесл, звичаїв, музики, архітектури) та вибравши шляхи досягнення мети – розвиток транскордонної співпраці; популяризації регіональних традицій, практики та ремесл через практичні культурницькі заходи; підвищення компетенції місцевих громад в питаннях управління культурною спадщиною, проєкт як найкраще сконцентрував у собі більшість із тих  елементів, що так цінні для майбутньої розбудови спільного КМЄ. А створені в рамках проєкту  Польсько-Українські Карпатські Центри спадщини «Розета»  можуть стати тими «наріжними каменями», на яких можна збудувати КМЄ (незабуваючий за досвід «Фортеці Перемишль»).

Що далі

Дослідження. Розмови і дискусії. Розвиток вже розпочатих ініціатив та підготовка нових заявок – до міжнародних, національних та регіональних програм, помножена на ресурси самих громад Карпатського регіону. Вже сьогодні «стукає у двері» Програма Польща-Білорусь-Україна 2021-2027, де і надалі культурна спадщина займає пріоритетні позиції, зокрема в операційній цілі 4.2 Підвищення ролі культури та туризму в економічному розвитку, соціальній інтеграції та розвитку соціальних інновацій. При цьому, сторони зацікавлені в повстанні нового КМЄ на території Карпат важливо уже об’єднувати в єдине ціле з метою підготовки заявок на нову програму ТКС.

Сьогодні (і під час нашої дискусії) важливо визначитись із ідеєю концепції КМЄ «Карпатський шлях» (робоча назва). Аналіз сертифікованих на сьогодні КМЄ свідчить про різнобарвність їх тематики, і географій. Варто зазначити, що таких маршрутів в Польщі налічується 35, в Україні – 3. Однак, жодного маршруту, який би просував культурну спадщину Карпатського Єврорегіону, на сьогодні не існує.

Що можна вибрати як «фішку» маршруту – гарне запитання.

«Шлях волоської культури у польсько-українському прикордонні» чи «Карпатський шлях дерев’яної архітектури – спільні дії для збереження та промоції історико-культурної спадщини українсько-польського прикордоння», розпочаті однойменними проєктами в рамках Програми Польща-Білорусь-Україна 2021-2027?

А може взяти за основу ідеологію «Альпійського маршруту», який на сьогодні розробляється  рамках Routes4U, спільної програми між Радою Європи та Європейською Комісією, що має на меті сприяти за допомогою КМЄ регіональному розвитку чотирьох макрорегіонів ЄС: Адріатично-Іонічного, Альпійського, Балтійського та Дунайського?

Основна ідея Альпійського маршруту полягає у поєднанні дуже різнорідних альпійських громад дорогою Клавдія Августа (Via Claudia Augusta) – римською дорогою, що йшла з долини річки По через Альпи в провінції Реція та Норік (Південна Німеччина) довжиною близько 520 км. В рамках маршруту не закладається якась одна монотема, а поєднуються дуже різні аспекти альпійських громад –  життя громади, мови, традиції, спосіб життя, харчування, економіка, екологія, архітектура, які в комплексі виступають підсилювачами туристичної привабливості території.  Все це являє собою спадщину, яку слід зберегти та посилити політикою захисту та підтримки альпійської культури та громад, що проживають на території маршруту.

Епілог

Можливо, цей процес створення Карпатського шляху розпочати з Польщі (Підкарпатське воєводство) та України (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська), які тісно пов’язані спільною історією; низкою реалізованих спільних (у тому числі транскордонних) проєктів та налагодженими партнерськими зв’язками регіональних і муніципальних органів влади, неурядових організацій та експертів. А в перспективі розгорнути маршрут на інші регіони, зокрема Чернівецьку область України та сусідні Словаччину та Румунію.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

kolochava-2021-12-09_6868_HBR_LUFA-025 kolochava-2021-12-09_6928_HBR_LUFA-027 kolochava-2021-12-09_6939_HBR_LUFA-028 kolochava-2021-12-09_6979_HBR_LUFA-029 kolochava-2021-12-09_7090_HBR_LUFA-033

 

 

Коментарі