Як минув Український тиждень в Європарламенті…

Делегація провідних українських експертів – представників партнерів та членів Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі взяли участь першій Українській Лабораторії у Брюсселі “Ярмарок проектних ідей на підтримку реформ в Україні” та в Українському тижні в Європейському Парламенті.

Перша Українська Лабораторія у Брюсселі “Ярмарок проектних ідей на підтримку реформ в Україні”, організована Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, подарувала учасникам прекрасну можливість для “живого” спілкування з працівниками кращих аналітичних центрів Європи. Ця зустріч стала серйозним кроком до якісної співпраці між українськими і європейськими аналітичними центрами. Європейські колеги відкриті до кооперації, вони дійсно цікавляться українськими питаннями і самі легко йдуть на контакт. Чи була досягнута основна мета Лабораторії – реалізація спільних проектів, покаже лише час, але з впевненістю можна сказати, що перший шар фундаменту для налагодження співпраці між українськими і європейськими аналітичними центрами залитий вдало.  

Під час Українського тижня  в Європейському Парламенті відбувся відвертий та відкритий діалог стосовно безпеки, стану імплементації реформ в Україні та її подальшого розвитку. Найбільш актуальними для громадянського суспільства стали дебати “Верховна Рада та громадянське суспільство: Співпраця заради реформ у 2016 році”. Основними тезами даних дебатів стали:

• сильне громадянське суспільство – це головна сила змін;
• від часу Майдану громадянське суспільство приступило до підготовки законодавства для впровадження реформ і почало брати активну участь у процесі його імплементації.

Це перший раз, коли в стінах Європейського Парламенту настільки гучно лунала українська мова. І, ймовірно, перший раз коли українських депутатів хвалили за поведінку і відкритість. Варто зауважити, що всі учасники Українського тижня в Європарламенті були добре ознайомленими з важливими українськими питаннями і дійсно розбиралися в українських реаліях, проте іноді складалося враження, що вони не розуміють хід думок і дії української влади.

Увесь час нашого перебування в Брюсселі панувала одночасно приємна і напружена атмосфера. З одного боку, Європа відкрита для співпраці, переживає за нас і бажає нам допомогти у реформуванні. З іншого боку, українських парламентарів закликають працювати ефективніше. Європейська сторона зайняла вже звичну обережну тактику і постійно наголошувала на тому, що вони виступають у ролі порадників і консультантів, і що проводити за Україну реформи ніхто не буде. Європа і надалі очікує від України дій. Ці дії мають включати і визначеність щодо безвізових законів вже і зараз, а не потім, і активізацію роботи депутатів у комітетах, і готовність Верховної Ради до подальших етапів європейської інтеграції загалом. Тому, слід розуміти, що терпіння європарламентарів не вічне, і кожен внутрішньоукраїнський провал призводить до зменшення довіри до України, якої залишилось не так і багато.

Єропейські парламентарі постійно звертали увагу учасників на модель, в якій влада і громадянське суспільство плідно співпрацюють. Вони наголошували на тому, що така співпраця вже протягом багатьох років діє в розвинутих європейських країнах і від цього виграють всі. Як представники громадянського суспільства, так і представники української влади погоджувались з думками європейських колег. Проте, важливим залишається питання: «Чи можлива якісна співпраця між владою і громадянським суспільством заради реформ за стінами Європарламенту!?»