Важливою темою дослідження “Сприяння розвитку культури в Україні: дослідження зв’язків культурно-мистецької сфери та туристичної привабливості територій”, проведеного за фінансової підтримки Українського культурного фонду являється аналіз джерел фінансування культури і туризму. Які б чудові стратегії і програми щодо їх розвитку ми не розробляли – все залежить від обсягів коштів та ефективності їх використання.
Коли ми говоримо про говоримо про фінансування на регіональному рівні, то варто одразу зауважити, що часто мають на увазі лише кошти обласного та місцевих бюджетів. Однак, це неповна інформація. Насправді джерел фінансування значно більше – це і державні кошти, якими розпоряджаються галузеві міністерства, і державні цільові програми та субвенції, і міжнародна технічна допомога. В останні роки спостерігалася тенденція до певного збільшення цих коштів, зокрема
Міністерство культури та інформаційної політики України – від 1,5 млрд. грн. у 2014 році до 8,2 млрд. у 2020 році.
При цьому для потреб Львівської області за 2018-2019 роки Міністерством культури та інформаційної політики України було надано:
| Назва фінансових ресурсів | Капітальні видатки, тис.грн. |
| Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені С. Крушельницької | 50285,4 |
| Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка | 24776,5 |
| Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької | 75223,0 |
| Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької | 50655,0 |
| Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького | 20476,3 |
| Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» | – |
| Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького | 28118,8 |
| Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві | 89750,5 |
| Державний історико-культурний заповідник в місті Белзі | 14860,9 |
Важливо відзначити, що ці кошти інвестуються у «тверду» компоненту – капітальні ремонти, частково обладнання і передбачені виключно для об’єктів, які знаходяться у віданні міністерства. Натомість кошти Українського культурного фонду, які надаються на конкурсній основі, більш орієнтовані на «м’яку» компоненту – проведення заходів, аналітичні дослідження тощо:
Як видно із діаграм – це значне переважання проєктів міста Львова над обласними проєктами та домінування проєктів по напряму культурно-креативні індустрії над іншими напрямами.
На регіональному рівні визначальну роль у фінансуванні культури і туризму відіграють регіональні стратегії розвитку. Треба відзначити, що Стратегія розвитку Львівщини до 2020 року приділяє недостатню увагу і культурі. і туризму – по кількості проєктів культурно-мистецького спрямування їх питома вага коливається в межах 3%, а туризму – 4-5%. Аналіз реалізації стратегічних проєктів за фінансовими показниками також засвідчив їх низький відсоток виконання, що свідчить про загальну проблему всіх регіональних стратегій в Україні – коли в стратегії включаються проєкти без прогнозування джерел фінансування та реальних можливостей регіону. Це призводить до різких щорічних коливань фактичних витрат по проєктах, оскільки окремого джерела фінансування для стратегічних проєктів не існує, більшість із задекларованих джерел часто не прогнозовані, а єдиним достатньо стабільним джерелом являються кошти регіонального та місцевого бюджетів.
Як видно із діаграм, на регіональному рівні також спостерігається дисбаланс у «зонах спільних інтересів» культури та туризму – практично 91% коштів спрямовується на охорону культурної спадщини і лише 9% на всі інші, зокрема: перформативне та сценічне мистецтво, образотворче мистецтво, культурно-креативні індустрії та культурні маршрути.