Справедлива трансформація – як стратегічна рамка політики Європейського Союзу

0

Продовжуємо знайомити Вас із європейськими підходами до справедливої трансформації вугільних регіонів, яку ми досліджуємо завдяки реалізації проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який ми втілюємо завдяки підтримці Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження».

Справедлива трансформація у Європейському Союзі постає не лише як окрема політика, а як інтегрована стратегічна рамка, що поєднує екологічні, економічні та соціальні виміри розвитку. Вона ґрунтується на пріоритетах ЄС до 2029 року та Європейському зеленому курсі, а її практична реалізація охоплює енергетичний перехід, промислову модернізацію, фінансові інструменти та соціальні гарантії.

Європейський стратегічний порядок денний і справедлива трансформація (СТ)

Стратегічний порядок денний ЄС на 2024-2029 роки – рамка для СТ. Він визначає ключові пріоритети — сталий розвиток, зелений і цифровий перехід, соціальну згуртованість, конкурентоспроможність і стратегічну автономію. Справедлива трансформація інтегрує ці напрями в єдину рамку переходу до кліматично нейтральної, стійкої та інклюзивної Європи. Саме на цій основі розвиваються такі ініціативи, як Green Deal, Fit for 55, політика згуртування, JTF, InvestEU, REPowerEU.

Пріоритети Європейської Комісії на 2024–2029 роки.

У 2024 році Європейська Комісія визначила сім стратегічних пріоритетів, які конкретизують завдання зеленої, цифрової та соціальної трансформації. Серед них ключове значення для СТ мають:

  • Новий план сталого процвітання та конкурентоспроможності Європи, що передбачає зелену трансформацію, розвиток циркулярної економіки, інвестиції в інновації та подолання дефіциту навичок.
  • Підтримка людей і посилення соціальної моделі, що охоплює соціальну справедливість, підтримку молоді, рівні можливості та доступ до соціальних послуг.
  • Збереження якості життя, включаючи продовольчу безпеку, воду та природу, адаптацію до змін клімату та захист біорізноманіття.

Порядок денний і пріоритети Комісії не лише задають стратегічні орієнтири, а й роблять справедливу трансформацію критерієм оцінки будь-якої політики ЄС у період 2024–2029 років.

Стратегічні напрями ЄС, що формують політику справедливої трансформації

Загальноєвропейські рамкові стратегії

«Європейський зелений курс» (ЄЗК). Рамка до кліматичної нейтральності 2050: задає інтегровану траєкторію для кліматичної, промислової, аграрної, транспортної та природоохоронної політики. Наслідки для СТ: ЄЗК закріплює модель, де «кліматична нейтральність = соціальна справедливість + конкурентоспроможність». Це означає:

  • визнання СТ не просто компенсаторним інструментом, а ключовою логікою розвитку;
  • вимога узгодження національних і регіональних планів з ЄЗК;
  • створення нових ринків для «зелених» технологій і робочих місць;
  • орієнтація регіонів України на синхронізацію з ЄС у сферах декарбонізації, агропродовольчої системи, відновлення природи.

Законодавчий пакет ЄС «Fit For 55» Законодавчий набір для -55% викидів до 2030; впливає на ETS, енергетику, транспорт, будівлі. Наслідки для СТ:

  • радикальне прискорення декарбонізації у вразливих секторах (вугільна енергетика, цемент, транспорт);
  • зростання потреби у перекваліфікації робочої сили й нових освітніх програмах;
  • стимул для інвестицій у модернізацію інфраструктури й енергоефективність;
  • в українському контексті — дорожня карта для майбутньої інтеграції у спільний енергетичний ринок ЄС.

Стратегія ЄС щодо адаптації до зміни клімату. Орієнтує на стійкість інфраструктури, енергоефективність будівель, управління ризиками. Наслідки для СТ:

  • визначення інвестпріоритетів з урахуванням кліматичних ризиків (повені, спека, посухи);
  • формування адаптаційних вигод для громад: нові робочі місця в «зеленому будівництві», системах водопостачання, управлінні відходами;
  • стимул до інтеграції природоорієнтованих рішень (ліси, водно-болотні угіддя) у локальні стратегії;
  • для України — актуалізація питань захисту інфраструктури в умовах війни та зміни клімату.

Політика згуртування ЄС (EU Cohesion Policy).  Інвестиційна рамка з 5 політичними цілями (конкурентність, зелений перехід, мобільність, соціальна інклюзія, «Європа ближча до громадян»). Наслідки для СТ:

  • забезпечення каналів фінансування для регіональної трансформації, у тому числі для найбільш вразливих територій;
  • розвиток інтегрованих територіальних інструментів (ITI, CLLD), що зміцнюють роль громад і місцевих стратегій;
  • підтвердження принципу «територіальної справедливості» як складової трансформації;
  • для України — орієнтир для побудови системи регіонального вирівнювання і включення громад у політику ЄС.

Політика згуртування реалізується через фінансові інструменти, відомі як Структурні та інвестиційні фонди ЄС (ESIF):

  • Європейський фонд регіонального розвитку (The European Regional Development Fund (ERDF)) – розвиток міст і регіонів. Підтримує інвестиції в усі 5 політичних цілей, але основні пріоритети — 1 та 2.
  • Фонд згуртованості (The Cohesion Fund (CF)) – охорона навколишнього середовища і транспорт у менш заможних країнах ЄС. підтримує політичні цілі 2 та 3.
  • Європейський соціальний фонд (The European Social Fund Plus (ESF+)) – підтримання зайнятості й формування справедливого і соціально інклюзивного суспільства. Головний пріоритет — 4.
  • Фонд справедливого переходу (The Just Transition Fund (JTF)) – підтримання регіонів, які найбільше страждають від переходу до кліматичної нейтральності. Забезпечує підтримку в межах спеціальних цілей (Article 8 Regulation).

Розширений опис загальноєвропейських рамкових стратегій, що формують політику справедливої трансформації наведений у додатку 2.1. Також важливо відзначити, що рамкові стратегії задають «чому і що», вимагаючи поєднання кліматичної цілі з економічною конкурентоспроможністю і соціальною справедливістю — що і є логікою справедливої трансформації.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Коментарі