Продовжуємо знайомити читачів із результатами проведеної аналітичної роботи щодо політики справедливої трансформації, яку нам вдалося здійснити завдяки проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який реалізовується при підтримці Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Ми вже розповідали про досвід окремих європейських країн щодо справедливої трансформації вугільних регіонів в окремих державах, зокрема, у Німеччині, Чехії, Польщі, Румунії. Сьогодні ж мова піде про те, якою є роль європейських платформ справедливої трансформації як наднаціональних координаторів обміну досвідом.
Європейська платформа справедливої трансформації (Just Transition Platform, JTP) виступає ключовим наднаціональним інструментом координації, навчання та обміну досвідом між країнами-членами ЄС, що реалізують політику переходу від викопного палива до кліматично нейтральної економіки. Платформа була створена Європейською комісією в 2020 році з метою підтримки регіонів у підготовці та реалізації Територіальних планів справедливої трансформації (TJTP) та ефективному використанні ресурсів Фонду справедливої трансформації (JTF).
Для таких країн, як Польща, Німеччина, Чехія, Румунія та Болгарія, JTP стала осередком:
- тематичних обговорень щодо ролі громад, бізнесу, молоді, профспілок і органів місцевого самоврядування у трансформації;
- поширення успішних кейсів, зокрема німецького досвіду диверсифікації, чеських моделей муніципальної стратегії, польських механізмів адаптації громад;
- експертної підтримки в розробці стратегій, оцінці ризиків, соціальних наслідків і довкіллєвих впливів;
- мережування регіонів (через онлайн та офлайн заходи) з метою взаємного навчання та спільної розробки підходів до переходу.
Окрім функції спільного майданчика, JTP виконує роль моніторингового і методичного центру, формуючи єдиний підхід до оцінки ефективності трансформації, залучення стейкхолдерів, кліматичної адаптації, фінансування і супроводу TJTP.
Зокрема, через JTP були проведені численні семінари та консультаційні сесії за участі представників саме цих країн, що дозволило посилити узгодженість національних підходів, пришвидшити погодження планів з Європейською комісією та підвищити якість реалізації місцевих проєктів у вугільних регіонах.
Комісія SEDEC (Соціальна політика, освіта, зайнятість, дослідження та культура) Європейського комітету регіонів (CoR) є ключовим консультативним органом ЄС, який забезпечує інституційну участь регіонів і міст у формуванні політики справедливої трансформації.
У контексті трансформації вугільних регіонів Польщі, Чехії, Німеччини, Болгарії та Румунії SEDEC:
- виступає інституційним каналом передачі інтересів місцевого самоврядування до Єврокомісії (особливо через CoR opinions щодо JTM, REPowerEU, Енергетичного союзу);
- підтримує політичну адвокацію регіонів, які зазнають найбільших соціально-економічних наслідків;
- формує платформу міждиректоратної координації між різними напрямами Європейської політики (енергія, зайнятість, освіта, наука), сприяючи інтеграції питань трансформації у суміжні стратегії;
- регулярно організовує публічні слухання та міжрегіональні діалоги, де трансформаційні регіони можуть представити свої виклики та обмінятись рішеннями.
Таким чином, SEDEC перетворює багаторівневе врядування у сфері справедливої трансформації на дієвий механізм участі регіонів у розробці політики ЄС, надаючи голос муніципалітетам у формуванні директив, регламентів і фінансових рішень.
CRiT – ініціатива «Вугільні регіони в трансформації» як операційна рамка для міжкраїнового обміну. Для таких країн, як Польща, Болгарія, Чехія, Румунія та Німеччина, CRiT відіграє кілька важливих ролей:
- платформа для спільного планування, де регіони можуть представити свої дорожні карти та отримати зворотний зв’язок від експертів і партнерів;
- джерело технічної допомоги при розробці Територіальних планів справедливої трансформації (TJTP) — зокрема у сфері довкіллєвої оцінки, прогнозування впливу на зайнятість, оцінки ризиків;
- інструмент участі громадянського суспільства та стейкхолдерів у процесах планування трансформації;
- простір для горизонтального обміну між регіонами: наприклад, досвід Лаузіца в Німеччині транслюється на Сілезію в Польщі або долину Жіу в Румунії.
CRiT також є стартовим майданчиком для залучення ресурсів JTF, сприяючи інституційному узгодженню проєктів, щоб вони відповідали пріоритетам ЄС і могли отримати фінансування.
Обидві структури — SEDEC і CRiT — працюють у взаємодії з Just Transition Platform (JTP), посилюючи горизонтальні та вертикальні зв’язки між ЄК, регіонами та громадами, забезпечуючи цілісність, узгодженість і практичну релевантність політики справедливої трансформації.
Релевантність досвіду країн ЄС для України
Досвід країн Європейського Союзу, які вже реалізували або продовжують реалізацію політики справедливої трансформації вугільних регіонів, є надзвичайно цінним і багатогранним для України. Попри відмінності в масштабах, економічному становищі та інституційній спроможності, аналіз підходів у Польщі, Німеччині, Чехії, Румунії та Болгарії дозволяє виявити кілька системних уроків і точок прикладної релевантності:
1. Інституційна архітектура та роль держави
Європейські країни показують, що ефективна трансформація вугільних регіонів потребує єдиної державної стратегії, яка поєднує енергетичну, регіональну, соціальну та промислову політику. У всіх кейсах наявні урядові координаційні структури, які взаємодіють із місцевим рівнем через узгоджені плани (TJTP) — це особливо актуально для України, де спостерігається фрагментація між секторами та нестача горизонтальної координації.
2. Справедливість як процес, а не лише результат
Досвід трансформації у країнах ЄС підкреслює, що справедливість не зводиться лише до соціальних компенсацій. Йдеться про активну участь громад у плануванні, повагу до історичної ідентичності шахтарських регіонів, відкритість даних, прозорість рішень. Це дає Україні орієнтир на більш демократичну, партисипативну модель управління трансформацією, яка знижує соціальні ризики та підвищує довіру.
3. Збалансованість фінансових і нефінансових інструментів
ЄС демонструє важливість поєднання фінансової підтримки (через JTF, REACT-EU, InvestEU) з освітніми, консультаційними, технічними інструментами (JTP, CRiT, SEDEC). Це забезпечує не лише ресурсну, а й інтелектуальну/інституційну спроможність регіонів. Для України це означає потребу створити комплексну систему супроводу трансформації, а не обмежуватись короткостроковими субвенціями.
4. Визнання асиметричності регіонів
В усіх країнах трансформація відбувалася з урахуванням локальної специфіки: у Чехії — менших монофункціональних міст, у Німеччині — поліцентричних регіонів, у Польщі — густозаселених промислових агломерацій. Це прямо співвідноситься з українським контекстом, де уніфіковані підходи не працюють, і потрібне мікрорегіональне планування.
5. Імпорт стратегічних принципів, а не просто моделей
Для України важливо не копіювати рішення дослівно, а адаптувати системні принципи, які продемонстрували результативність:
- попереднє планування на 10+ років,
- широке залучення стейкхолдерів,
- вбудовані екологічні критерії в усі етапи переходу,
- використання трансформації як можливості для економічної модернізації, а не лише як необхідного болісного процесу.
6. Готовність до політичних компромісів
Польський і німецький кейси показують, що діалог з профспілками, громадами, політичними силами — необхідний елемент поступової й ефективної трансформації. Україна має враховувати потребу інституціоналізувати соціальний діалог щодо майбутнього вугільних громад і формувати пакти переходу на місцевому рівні.
Досвід країн ЄС засвідчує: справедлива трансформація — це не лише про енергетику чи екологію, а про глибоку територіальну перебудову, яка охоплює ідентичність, соціальні зв’язки, економічні перспективи і довіру до держави. Україна має всі підстави використати ці уроки для побудови власної моделі трансформації, яка буде і європейською за принципами і українською за змістом.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».