Продовжуємо публікувати результати аналітичного дослідження, яке підготував Європейський діалог у рамках проєкту “Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій” в рамках конкурсу Європейське мережування та співпраця Європейської програми за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
Державна політика підтримки
Окрім вищеозначених критеріїв сертифікації Культурних Маршрутів Європи (КМЄ) Резолюція CM/Res(2013)66 Ради Європи містить і загальні вимоги до КМЄ, зокрема:
- культурний маршрут утворює транскордонну мережу, що включає в себе, принаймні, три країни, які є членами Ради Європи або сторонами Європейської культурної конвенції;
- запропоновані проєкти повинні мати підтвердження необхідних фінансових і людських ресурсів.
У цьому напрямку Україна вже зробила перший вирішальний крок – 30 березня 2021 року Україна офіційно приєдналася до Розширеної часткової угоди про культурні маршрути Ради Європи. При цьому важливим є політичний аспект, адже членство дозволяє Україні стати лідером у формуванні тих чи інших культурних маршрутів і мати вплив на формування наративу, який закладається у ці маршрути.
Окрім цього, в різні роки Україна приєдналася до низки міжнародних конвенцій, які мають прямий вплив на розвиток культури – як важливих складових КМЄ. Короткий опис конвенцій у сфері культурної політики наведений у Додатку 9.
На національному і регіональному рівні також значна увага приділяється підтримці як окремих складових КМЄ, так і території Карпатського єврорегіону через відповідні стратегії і програми. Короткий опис таких документів наведений у Додатку 10.
Важливо також відзначити, що потужним інструментом налагодження співпраці країн-сусідів Карпатського єврорегіону, у тому числі для формування КМЄ є програми транскордонної співпраці – Програма Польща-Білорусь-Україна 2021-2027, Програма CBC Interreg NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027. Важливим інструментом підтримки такого співробітництва з боку Уряду України стала Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки в таких напрямках:
- реалізація проектів (програм), що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, а також програм прикордонного співробітництва у рамках Європейського територіального співробітництва на 2021-2027 роки в рамках фінансового інструменту “Сусідство, розвиток і міжнародне співробітництво” (NDICI);
- забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури гірських територій Карпат;
- забезпечення розвитку інституційної спроможності суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва (в тому числі асоціацій органів місцевого самоврядування, агенцій регіонального розвитку, громадських організацій, європейських об’єднань територіального співробітництва та інших форм транскордонного співробітництва).
Регіональна політика підтримки
На регіональному рівні ключовими стратегічними документами підтримки культурних ресурсів Карпатського Єврорегіону є регіональні (Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей) Стратегії розвитку на період 2021-2027 років, Плани заходів із їх впровадження на 2021-2023 роки та відповідні регіональні цільові програми. В рамках цього дослідження пропонується аналіз стратегічних документів Львівської області, оскільки зміст заходів по відповідних стратегіях і програмах у всіх 4-х областях є достатньо типовими.
Стратегія розвитку Львівщини на період 2021-2027 років
Серед 5-ти стратегічних цілей Стратегії розвитку Львівщини на період 2021-2027 років усі цілі мають прямий вплив на підтримку і розвиток необхідних елементів культурного маршруту в контексті його сертифікації в статусі Культурного маршруту Європи (КМЄ) – «Конкуренто-спроможна економіка на засадах смарт-спеціалізації», «Якісне життя», «Збалансований просторовий розвиток», «Чисте довкілля» та «Туристична привабливість».
Завдання стратегічної цілі 1 «Конкуренто-спроможна економіка на засадах смарт-спеціалізації»:
- Підтримка креативних індустрій.
- Підтримка прикладних досліджень, інноваційних стартапів та обдарованої молоді.
Завдання стратегічної цілі 2 «Якісне життя»:
- Молодіжна політика.
Завдання стратегічної цілі 3 «Збалансований просторовий розвиток»:
- Стимулювання економічного розвитку сільських та гірських територій.
Завдання стратегічної цілі 4 «Чисте довкілля»:
- Збереження цінних природних територій та розширення об’єктів природно-заповідного фонду.
Завдання стратегічної цілі 5 «Туристична привабливість»:
- Збереження природничої та історико-культурної спадщини.
- Розвиток інформаційної та організаційно-інноваційної інфраструктури.
- Підтримка та розвиток існуючих та потенційних туристичних продуктів і послуг.
- Забезпечення позиціонування та просування туристичних дестинацій і туристичних брендів Львівщини.
Аналіз змісту стратегічних проєктів в рамах відповідних завдань засвідчив, що більша їх частина в повній мірі сприяє розвитку необхідних елементів культурного маршруту на території Львівської області в контексті його сертифікації в статусі Культурного маршруту Європи (КМЄ) при умові фінансування і реалізації. Однак, ці проєкти залишають поза увагою такі ключові елементи, важливі для сертифікації як:
- дослідження та міждисциплінарний аналіз як на теоретичному, так і на практичному рівні тематики культурно-історичної спадщини;
- демонстрація спільності європейських цінностей та культури Карпатського регіону;
- організація діяльності з групами молоді з метою сприяння поглибленому обміну, спрямованому на розвиток концепції європейського громадянства, збагаченого різноманіттям;
- заохочення до активностей та художніх проєктів, які вивчають зв’язки між спадщиною та сучасною культурою;
- сприяння діалогу між урбаністичною та сільською культурами, між регіонами в Україні, і України з Європою;
- встановлення партнерських відносин з державними та приватними організаціями, що працюють у сфері туризму з метою розробки туристичних продуктів;
- залучення сусідніх держав-членів Ради Європи до заходів проєктів.
Перелік та зміст проєктів Плану заходів із впровадження Стратегії Львівщини на 2021-2022 роки щодо розвитку культурної спадщини Карпатського єврорегіону наведений у Додатку 11.
Обласні цільові програми розвитку Львівщини
На сьогодні в області діє 28 цільових програм розвитку на період 2021-2025 років. Аналіз змісту цих програм засвідчив, що принаймні 8 програм прямо впливають на розвиток окремих елементів культурного маршруту на території Львівської області в контексті його сертифікації в статусі Культурного маршруту Європи (КМЄ).
Найбільш комплексною з огляду на охоплення цих елементів є Програма «Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021 – 2025 роки», основу якої складають заходи щодо збереження, дослідження та реставраційні роботи на об’єктах культурної спадщини, у тому числі внесених до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Програма також містить такі важливі заходи як популяризація культурної спадщини, у тому числі за кордоном; дослідження археологічної спадщини, утому числі на території Підкарпатського воєводства (Польща); підтримка різнопланових проєктів із залученням Міжнародної технічної допомоги.
Інші 7 програм фрагментарно охоплюють окремі елементи культурного маршруту, зокрема:
- проведення спільних транскордонних заходів та посилення інституційної спроможності територіальних громад у сфері транскордонного співробітництва (Регіональна програма з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції на 2022 рік);
- розвиток та популяризація української мови і культури, національної свідомості громадян в Україні та за кордоном, підтримка музеїв, проведення мистецьких конкурсів, фестивалів, проведення навчань, конференцій, тренінгів, семінарів, курсів підвищення кваліфікації для працівників музейних установ та заповідників (Комплексна програма розвитку культури Львівщини на 2021-2025 роки);
- розвиток та модернізація туристичних магнітів, розробка стратегічних документів і дорожніх карт з розвитку туристичного, курортного та рекреаційного потенціалу територіальних громад області із залученням експертів, підтримка реалізації проєктів, спрямованих на підвищення туристичної привабливості і покращення іміджу Львівщини в Україні та закордоном (Програма розвитку туризму та курортів у Львівській області на 2021 – 2025 роки);
- організація молодіжних краєзнавчих експедицій з метою вшанування місць пам’яті українського народу на території Республіки Польща, сприяння та підтримка наукових досліджень української історії (Програма відновлення, збереження національної пам’яті та протокольних заходів на 2021 – 2025 роки);
- волонтерські молодіжні ініціативи в громадах, молодіжні обміни (Програма «Молодь Львівщини» на 2022 рік);
- сприяння реалізації на базі мистецького просвітницького проєкту для дітей та молоді «Студія культури та мистецтв «СПІРОГРАФ», створення гуртків інноваторства та винахідництва (Програма розвитку освіти Львівської області на 2021 – 2025 роки);
- реалізація заходів із розвитку та розширення територій природно-заповідного фонду, забезпечення міжнародної діяльності природоохоронного спрямування та участь у заходах як сторони міжнародних двосторонніх і багатосторонніх угод, тримання спеціальних адміністрації регіональних ландшафтних парків «Верхньодністровські Бескиди», «Надсянський», «Стільське Горбогір’я» (Програма охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2021 – 2025 роки).
Перелік обласних цільових програм розвитку Львівської області на 2021-2025 роки що, стосуються розвитку культурної спадщини Карпатського єврорегіону наведений у Додатку 12.
На відміну від стратегічних проєктів Львівщини, заходи обласних цільових програм більш широко охоплюють елементи культурного маршруту. Однак, їх слабким місцем можна назвати замкнутість на території області, локальний характер заходів, відсутність кооперації з іншими сусідніми областями та країнами Карпатського єврорегіону. При цьому жодна із програм не прив’язується до стратегічних проєктів Плану заходів із впровадження Стратегії Львівщини на 2021-2023 роки, що зменшує шанси останніх на виконання з огляду на відсутність окремого їх фінансування з державного та регіонального бюджетів.
Ще однією суттєвою проблемою цих програм є галузева розрізненість і відсутність взаємозв’язків між самими програмами, що різко зменшує їх ефективність і синергію. Спроба у 2020 році об’єднати 3 програми («Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини», «Розвиток культури» та «Розвиток туризму та курортів») в єдину комплексну програму не мала успіху і звелася до механічного сумування завдань і заходів кожної із 3-х програм.
Аналіз фінансового забезпечення вищеозначених програм засвідчив, що, незважаючи на цікаві і інноваційні заходи, вкрай важливі для розвитку культурних ресурсів області, обсяги коштів по окремих заходах є вкрай незначні (чи відсутні), що по суті свідчить про їх декларативність.
Основні висновки
- Важливо відзначити, що різнопланова підтримка розвитку Карпатського єврорегіону зафіксована у низці міжнародних конвенцій, які мають прямий вплив на розвиток культурних ресурсів – як важливих елементів КМЄ.
- Також в Україні, як і сусідніх країнах КЄР декларується достатня різнопланова підтримка Карпатського єврорегіону, у тому числі культурних ресурсів, туризму та екології на національному рівні через відповідні державні стратегії і програми. Проблемою такої підтримки є міждержавна і галузева розрізненість, недостатність коштів для реалізації відповідних програм.
- Потужним інструментом розвитку Карпатського єврорегіону є програми транскордонного співпробітництва, де незмінними пріоритетами є підтримка культурної спадщини та охорони навколишнього середовища, а також налагодження партнерських стосунків всіх суб’єктів партнерства – органів влади, громад та неурядових і наукових організацій. Важливим інструментом підтримки цих програм з боку Уряду України стала Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2021-2027 роки.
- Більша частина проєктів регіональних стратегій в Україні (на прикладі Львівської області) в повній мірі сприяє розвитку необхідних елементів культурного маршруту на території Львівської області в контексті його сертифікації в статусі Культурного маршруту Європи (КМЄ). Однак, їх фінансування і реалізація викликає сумніви з точки зору якості самих проєктів, обсягів фінансування, спроможності виконавців.
- Проєкти регіональних стратегій в Україні залишають поза увагою велику кількість ключових елементів, важливих для сертифікації культурного маршруту, особливо в частині міждисциплінарних досліджень тематики культурно-історичної спадщини; демонстрації спільності європейських цінностей та культури Карпатського регіону, залучення сусідніх регіонів, як на території України, так і сусідніх країн; залучення молоді з метою сприяння поглибленому обміну, спрямованому на розвиток концепції європейського громадянства, збагаченого різноманіттям; відсутності проєктів, які налагоджують зв’язки між спадщиною та сучасною культурою.
- Незважаючи на достатню кількість стратегічних проєктів, їх різноплановість, широка тематика призводить до рознесення практично по всіх стратегічних цілях та дуже широкому колу виконавців. Це значною мірою зменшує ефект синергії, вкрай необхідний для культурного маршруту, який має синтезувати всі ці проєкти в єдине ціле.
- Значна частина обласних цільових програм Львівської області (29% від загальної кількості) фрагментарно охоплюють практично всі ключові елементи, важливі для сертифікації культурного маршруту.
- Однак, їх розрізненість, недостатній фінансовий ресурс саме по інноваційних заходах, вкрай важливих для розвитку культурних ресурсів області у європейському контексті, різко зменшують їх коефіцієнт корисної дії для можливості започаткування на території Карпатського єврорегіону Культурного Маршруту Європи.
- Зважаючи на певні обмеження статусу обласних програм, зокрема замкнутість заходів на території області і обмеженість механізмів кооперації з іншими областями та країнами, ці програми для реалізації більш масштабних завдань мали б містити заходи, що складають основу стратегічних проєктів.
- Однак, жодна із обласних цільових програм не прив’язується до стратегічних проєктів Плану заходів із впровадження Стратегії Львівщини на 2021-2023 роки, що зменшує шанси останніх на виконання з огляду на відсутність окремого їх фінансування з державного та регіонального бюджетів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».