Пропонуємо Вашій увазі наше аналітичне дослідження «Регіональний розвиток у програмній логіці Політики згуртованості Європейського Союзу: виклики та можливості для України», яке стало можливим завдяки проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який реалізовується при підтримці Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Дослідження виходить з того, що європейська політика розвитку територій ґрунтується на чіткій програмній логіці, яка поєднує стратегії, інструменти фінансування та інституційні механізми реалізації. Аналіз показує, що українська система стратегічного планування загалом наближена до цієї логіки, однак її практична ефективність обмежується недостатньою узгодженістю між стратегічними документами, програмами та механізмами фінансування. У результаті перехід від стратегічних цілей до реалізації інвестиційних проєктів відбувається непослідовно, що особливо відчутно для територій із глибокими структурними трансформаційними викликами.
Дослідження присвячене аналізу того, як європейська логіка регіонального розвитку та справедливої трансформації — насамперед у рамках Політики згуртованості Європейського Союзу — співвідноситься з українською системою стратегічного планування, програмування та фінансування розвитку територій. Основна увага зосереджена не на формальній наявності документів, а на їхній здатності працювати як узгоджена система, що дозволяє громадам переходити від стратегічних цілей до реалізації інвестиційних рішень.
У першому розділі окреслено ключові принципи європейського підходу до розвитку територій: програмну логіку, орієнтацію на місце, багаторівневе управління, партнерство та результативність. Показано, що ці принципи формують цілісну модель територіального розвитку, у якій стратегічні документи, інструменти фінансування та інституційні механізми працюють як взаємопов’язана система. Вугільні та інші території зі структурними викликами в Європейському Союзі розглядаються як такі, що потребують довгострокових, інтегрованих і територіально специфічних рішень, реалізованих через поєднання стратегій, програм і фінансових інструментів. Окремо наголошено на ролі інтегрованих територіальних підходів і стабільних інституційних механізмів.
Другий розділ аналізує українську систему стратегічних і програмних документів у зіставленні з європейською логікою. Зроблено висновок, що Україна загалом має сумісну архітектуру планування (стратегії різних рівнів, плани заходів, місцеві та обласні програми, середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій), однак ця система поки що функціонує недостатньо узгоджено. Ключовими обмеженнями залишаються фрагментованість зв’язків між її елементами, незавершеність системи просторового планування та відсутність стабільних механізмів інтегрованого територіального програмування. Особливо чутливими до цих розривів є громади з глибокими структурними трансформаційними викликами.
Третій розділ демонструє практичний вимір узгодження політик і інструментів на прикладі Львівської області та Шептицького мікрорегіону. Показано, як регіональна рамка стратегічних документів, середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій і План дій справедливої трансформації мікрорегіону формують спільну логіку пріоритизації та підготовки інвестиційних проєктів. Кейс мікрорегіону дозволяє побачити, як на практиці поєднуються стратегічні документи різних рівнів і які інституційні та програмні обмеження виникають у процесі реалізації трансформаційних проєктів. Особливу увагу приділено ролі мікрорегіону як формату координації між громадами та областю, а також значенню міжмуніципальних проєктів, які дозволяють узгоджувати спільні виклики й забезпечують чіткіше позиціювання портфеля проєктів громад для обласного рівня та донорів.
Узагальнені висновки дослідження підводять до того, що основною проблемою є не відсутність стратегій чи інструментів, а недостатня узгодженість між ними, через що ланцюжок від цілей до фінансування працює непослідовно (від стратегічних цілей через плани заходів і програми до фінансування та реалізації). Саме на усунення цих розривів спрямовані рекомендації дослідження, які зосереджуються на мінімальних, але системно важливих кроках, достатніх для підвищення керованості розвитку територій в умовах обмежених ресурсів і воєнного часу.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».