Концептуально-аналітична записка
Україні не варто копіювати “першу фазу” справедливої трансформації ЄС у чистому вигляді
Нинішній етап формування політики справедливої трансформації в Україні значною мірою відповідає початковій європейській моделі, у центрі якої перебувають:
- підтримка вугільних територій;
- територіальні плани справедливої трансформації;
- донорські та спеціальні фінансові механізми підтримки;
- пом’якшення соціально-економічних наслідків структурних змін;
- підходи, близькі до логіки Фонду справедливої трансформації ЄС..
Водночас після 2022 року в ЄС поступово змінюється сама логіка політики справедливої трансформації. Вона дедалі менше обмежується підтримкою вугільних територій і все більше інтегрується у ширшу політику:
- промислової модернізації;
- конкурентоспроможності;
- енергетичної безпеки;
- економічної стійкості;
- трансформації ринку праці.
У цей період Європейський зелений курс поступово перестає функціонувати як окремий “зелений” напрям політики та дедалі більше поєднується з питаннями економічного розвитку, промислової політики, безпеки та стратегічної автономії ЄС.
Це особливо помітно у дискусіях щодо нового багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки, де підтримка територій справедливої трансформації дедалі менше розглядається як окремий фінансовий механізм і все більше поєднується з ширшими пріоритетами економічної, промислової та енергетичної політики ЄС.
У цих умовах для України важливо не лише переймати окремі інструменти першої фази європейської політики справедливої трансформації, а формувати модель, здатну адаптуватися до нової логіки розвитку ЄС після 2027 року.