У травні у Шептицькому вугільному мікрорегіоні Львівщини стартував проєкт «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини». До нього долучилися сім громад: Белзька, Великомостівська, Добротвірська, Лопатинська, Радехівська, Сокальська та Шептицька.
Ініціативу реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).
На першому етапі проєкту громади працюють над Планами залучення громадян до процесів справедливої трансформації. З цією метою у громадах утворено робочі групи, які вже провели перші засідання.
Експертка проєкту Христина Гаталяк розповіла, як у громадах формували робочі групи для Планів залучення громадян, чому важлива їхня різноманітність, а також про перехід від формальної участі до реального партнерства між владою та мешканцями.
Ви зараз координаторка напряму з розробки Планів залучення громадян у семи громадах Шептицького мікрорегіону. Розкажіть, з якою метою у громадах утворено робочі групи?
Наш проєкт торкається саме залучення громадян до прийняття рішень у контексті справедливої трансформації вугільних регіонів. Робочі групи створювалися як справжній діалоговий майданчик для розробки Планів залучення.
Перший етап проєкту — це розробка самих планів. Але головна ідея набагато глибша: активізувати людей, щоб на другому етапі, коли громади формуватимуть стратегії розвитку, ці плани не залишилися на папері, а реально запрацювали. Ми не хочемо формальності. Нам потрібно, щоб мешканці могли впливати на пріоритети розвитку громади, а не щоб усе визначали лише посадовці.
Які критерії застосовувалися до формування складу цих груп?
Для нас було принципово важливо, щоб до складу робочих груп входили не тільки чиновники. Ми хотіли бачити представників громадських організацій, молодь, внутрішньо переміщених осіб, людей поважного віку, у кількох громадах — організації, які працюють з людьми з інвалідністю. Тобто максимально різні групи населення.
Кількісно — від 7 до 12 осіб. І найважливіше, на чому потрібно наголосити: ці групи формували самі громади, а не експерти проєкту. Адже громади краще за всіх знають, хто в них активний, які є організації, які спільноти. Ми лише давали рекомендації. А вже склад затверджувався розпорядженням голови громади.
Яка була ваша роль у цьому процесі?
Я координувала цю роботу: листування, пояснення вимог і побажань до складу груп. А потім ми з командою провели перші зустрічі з кожною робочою групою. Разом робили оцінку поточного стану громадської участі — як самі учасники оцінюють, наскільки мешканці реально впливають на рішення.
Це була цікава робота. Виявилося, що на рівні інформування ситуація в більшості громад досить непогана: є сайти, групи в соцмережах, публікуються рішення, анонси сесій. А от з консультаціями влади з громадськістю ситуація гірша. Вони проводяться, але переважно тому, що так вимагає закон.
Коли ж мова йде про справжній вплив на стратегічні рішення — тут взагалі часто все зупиняється. Посадовці кажуть, що голова завжди відкритий для особистого спілкування, але системних зустрічей з активними спільнотами, особливо в старостинських округах, майже немає. Виникає таке замкнене коло: влада не йде до людей громади, бо «ніхто не приходить до них на прийом», а люди не приходять, бо «все одно нічого не зміниться».
Як виходити з цього кола?
Саме над цим працюємо в рамках проєкту. Найближчим часом проведемо практичний тренінг для робочих груп. Буде проведено SWOT-аналіз, виявлено ключові проблеми і, головне, будуть напрацьовані конкретні заходи для Планів залучення.
Я завжди наголошую: план — це не просто перелік круглих столів і слухань. Це має бути дорожня карта, яка допоможе мешканцям стати співавторами стратегії розвитку громади. Від визначення проблем і бачення майбутнього — до розробки проєктів і моніторингу.
Важливо спиратися на ті спільноти, які вже існують: молодіжні ради, ветеранські організації, релігійні спільноти, батьківські комітети. Не треба вигадувати нове, краще дати підтримку тому, що вже працює і має довіру людей.
Також ми сподіваємось запустити підтримку невеликих локальних ініціатив. Іноді людям не бракує бажання — їм бракує маленького поштовху і можливості. Невеликий проєкт, спрямований на діалог, на роботу з молоддю чи зі старостинськими округами, може дати сильний ефект.
Тобто головна мета — перейти від формальної участі до справжнього партнерства?
Саме так. План залучення громадян не є самоціллю. Його справжня цінність — у тому, щоб люди перестали бути спостерігачами і стали співтворцями майбутнього своїх громад. Коли це вдасться — стратегія перестане бути «документом для громади» і стане спільним баченням.
І вже зараз я бачу, що в цих семи громадах таке розуміння з’являється. А це, мабуть, найважливіший результат.
Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).