У рамках реалізації проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який ми втілюємо завдяки підтримці Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження», продовжуємо обговорювати питання справедливої трансформації вугільних регіонів в Україні.
Ми вже писали про те, що справедлива трансформація — це не лише механізм пом’якшення наслідків відмови від вугілля, а й стратегія довгострокового розвитку, що поєднує цілі екологічної безпеки, економічної ефективності та соціальної справедливості в рамках ширшого процесу переходу до поствуглецевої моделі.
У практичній площині ця стратегія реалізується через низку ключових напрямів:
- Соціальна адаптація і розвиток людського капіталу — передбачає комплекс заходів із підтримки працівників, що втратили роботу, зокрема через програми перекваліфікації, супровід у працевлаштуванні, розвиток неформальної та професійної освіти, інвестиції в охорону здоров’я, соціальні послуги та забезпечення гідної праці. Особлива увага приділяється вразливим групам населення та молоді.
- Структурна трансформація економіки регіонів — включає стимулювання диверсифікації місцевої економіки шляхом розвитку малого і середнього підприємництва, підтримки нових видів діяльності, створення бізнес-інкубаторів і кластерів. Пріоритет віддається «зеленим» секторам економіки, таким як відновлювана енергетика, переробка, ІТ, логістика, біоекономіка та креативні індустрії.
- Інфраструктурна модернізація — охоплює оновлення критично важливої інфраструктури: транспортної (дороги, залізниця), енергетичної (мережі, підстанції, теплозабезпечення) та цифрової (широкосмуговий інтернет, цифрові платформи для послуг і навчання). Інфраструктурні проєкти спрямовані на підвищення енергоефективності, скорочення викидів і створення основ для інноваційного розвитку.
- Екологічна реабілітація територій — включає відновлення деградованих земель, очищення водних ресурсів, рекультивацію промислових майданчиків, утилізацію небезпечних відходів та створення природоорієнтованих рішень. Це не лише пом’якшує екологічні наслідки вугледобутку, а й створює потенціал для нових форм господарювання — екотуризму, рекреації, зеленої енергетики.
- Інституційна спроможність та участь громад — передбачає посилення управлінського потенціалу органів місцевого самоврядування, розвиток інструментів відкритого врядування, створення дієвих механізмів участі громадян і бізнесу в плануванні та реалізації трансформації. Важливою умовою успіху є формування довіри між різними групами стейкхолдерів.
- Фінансова мобілізація та міжнародна співпраця — спрямована на забезпечення стабільного і довгострокового фінансування через поєднання державних ресурсів, міжнародної технічної допомоги, інструментів Європейського Союзу та приватних інвестицій. Особливу роль відіграють механізми справедливого розподілу коштів, прозорості та підзвітності використання фінансових ресурсів.
В Україні відповідна політика формується через пілотні регіони у рамках співпраці з ЄС та програм справедливої трансформації, зокрема у Львівській та Волинській областях
Сукупність цих напрямів дозволяє сформувати цілісну, системну та адаптивну політику справедливої трансформації, орієнтовану на соціально-економічне оновлення вугільних регіонів в умовах декарбонізації, з урахуванням національних інтересів, локального контексту та глобальних викликів сталого розвитку.
Концепція справедливої трансформації в ЄС поєднує кліматичну, енергетичну, соціальну та регіональну політики, формуючи цілісну систему, засновану на принципах сталості, солідарності та участі громад. У європейських країнах ці принципи реалізуються через політику згуртування, Європейський зелений курс і Механізм справедливої трансформації, які поєднують стратегічне планування, фінансування та моніторинг на всіх рівнях управління. Для України ці підходи стали орієнтиром при розробленні Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів до 2030 року, що визначає рамкові цілі, напрями дій і очікувану інтеграцію з європейськими стандартами регіональної політики.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».




