Продовжуємо досліджувати політику справедливої трансформації в Україні – завдяки проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який реалізовується при підтримці Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Загальні стратегічні орієнтири України у сфері справедливої трансформації (СТ) формуються на перетині кількох вимірів:
- євроінтеграційні зобов’язання (Угода про асоціацію, Європейський кліматичний закон, Ukraine Facility);
- глобальні рамки (Паризька угода, ЦСР ООН, НВВ-2);
- програми відбудови у зв’язку з війною та їх інтеграція з ЄЗК;
- додаткові зовнішні механізми (Енергетичне Співтовариство, EUKI, LIFE, NEFCO, EBRD JTI, CRiT).
Разом вони створюють комплексну архітектуру, яка поєднує кліматичні, економічні та соціальні цілі й робить справедливу трансформацію не окремим напрямом, а наскрізною рамкою державної політики.
Євроінтеграційний курс та Угода про асоціацію
Євроінтеграційний курс України визначає справедливу трансформацію як одну з ключових складових зближення з Європейським Союзом. Після підписання та набуття чинності Угоди про асоціацію з ЄС (2017) Україна отримала зобов’язання щодо імплементації низки положень acquis ЄС у сферах енергетики (Глава 11), довкілля (Глава 6), соціальної політики (Глава 21) та регіонального розвитку (Глава 18). Це створює комплексну основу для відмови від вугілля, розвитку відновлюваних джерел енергії, реформи управління відходами та водними ресурсами, захисту працівників і гендерної рівності, а також залучення громад до економічної диверсифікації.
Особливе значення має Європейський кліматичний закон(2021), який встановлює кліматичну нейтральність ЄС до 2050 року та мінус 55% викидів до 2030-го. Для України, яка задекларувала власну кліматичну нейтральність до 2060 року, цей документ виступає дороговказом для розробки національної законодавчої бази й запуску системи торгівлі викидами (СТВ). Доходи від цієї системи можуть стати ресурсом для підтримки соціально орієнтованих заходів у вугільних регіонах, забезпечуючи прямий зв’язок між кліматичною та соціальною політикою.
Ukraine Facility (2024) інтегрує фінансування реформ і відбудови з вимогою дотримання кліматичних та соціальних пріоритетів. У його структурі окремо виділено блок підтримки шахтарських територій, перекваліфікації працівників і стимулювання інклюзивного розвитку. Це робить механізм основним інструментом інтеграції політики справедливої трансформації у відбудовчі процеси.
Таким чином, євроінтеграційні рамки формують правове та політичне підґрунтя для втілення справедливої трансформації як елементу ширшої системи реформ.
Цілі сталого розвитку ООН і їх адаптація в Україні
Україна адаптувала 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР) до власних умов і заклала їх у національні стратегії. Особливо релевантними у контексті справедливої трансформації є:
- ЦСР 7 — доступна та чиста енергія,
- ЦСР 8 — гідна праця та економічне зростання,
- ЦСР 10 — зменшення нерівності,
- ЦСР 11 — стійкі міста та громади,
- ЦСР 13 — боротьба зі зміною клімату.
У вразливих регіонах ці цілі визначають ключові завдання: розвиток «зелених» секторів, підтримка працівників у перехідний період, створення нових робочих місць, зменшення енергетичної бідності.
Зобов’язання України в рамках Паризької угоди (оновлений Національно визначений внесок, 2021) передбачають скорочення викидів на 65% до 2030 року, що прямо вимагає диверсифікації економіки та запуску програм перекваліфікації працівників у шахтарських громадах.
Оновлені цілі ЄС на 2040 рік (скорочення викидів на 90%) формують рамку, у яку інтегрується й Україна. В офіційних документах у межах Ukraine Facility підкреслюється, що досягнення таких амбітних завдань можливе лише із соціальною підтримкою шахтарських регіонів та вразливих груп населення.
Відбудова України: взаємозв’язок із Європейським зеленим курсом
Відбудова України після війни розглядається не лише як процес реконструкції інфраструктури, але й як шанс для переходу на нову модель розвитку. Європейський зелений курс (ЄЗК) з 2020 року став рамкою, у якій Україна інтегрує власні відбудовчі ініціативи. Через діалог з ЄС у межах ЄЗК уперше було введено тему справедливої трансформації вугільних регіонів у євроінтеграційний порядок денний.
Ці пріоритети відображені у Плані реформ для України (Ukraine Plan), який виконується через Ukraine Facility. Він поєднує кліматичні та соціальні завдання: досягнення нейтральності, розвиток ВДЕ та енергоефективності, пом’якшення соціальних наслідків переходу.
На початок 2025 року досягнуто ключових результатів:
- запуск Ukraine Facility і затвердження Плану України з блоком справедливої трансформації;
- ухвалення Національного плану з енергетики і клімату (НПЕК);
- оновлення Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року з урахуванням СТ;
- створення Фонду декарбонізації для підтримки «зелених» проєктів.
Водночас залишаються виклики: ухвалення закону про інтегроване запобігання промисловому забрудненню, запуск система торгівлі викидами (СТВ) і державної програми справедливої трансформації, інвестиції у нові енергетичні потужності та мережі.
Окремим зовнішнім фактором є CBAM (прикордонний вуглецевий механізм ЄС), який передбачає додаткове оподаткування імпортованої до ЄС продукції з високим вуглецевим слідом (сталь, цемент, добрива, алюміній, електроенергія тощо) і безпосередньо впливає на конкурентоспроможність українського експорту. Це означає, що українські виробники у разі відсутності власної системи торгівлі викидами (СТВ) будуть змушені платити за вуглецеві сертифікати на європейському ринку, втрачаючи цінову перевагу. Вчасний запуск національної СТВ у 2025 році дозволить частково синхронізувати українську систему з Європейською ETS, зменшити фінансовий тиск CBAM і залишити частину коштів усередині країни. Більше того, надходження від продажу квот можуть стати стабільним джерелом наповнення Фонду декарбонізації, що, у свою чергу, забезпечить фінансування програм з енергоефективності, перекваліфікації працівників та розвитку малого бізнесу у вугільних регіонах.
Додаткові зовнішні рамки
Окрім євроінтеграційних механізмів, важливу роль у формуванні української політики справедливої трансформації відіграють міжнародні угоди та ініціативи.
Договір про Енергетичне Співтовариство. Передбачає імплементацію директив ЄС у сферах відновлюваної енергетики та енергоефективності. Для СТ це означає поступове зближення українського енергетичного сектору з європейськими правилами, створення ринкових умов для ВДЕ та нових робочих місць, а також можливість фінансування модернізації мереж і систем.
Міжнародні програми та ініціативи. Вони задають «стандарти» і формують середовище, у якому українська політика справедливої трансформації має розвиватися:
- EUKI (European Climate Initiative). Сприяє переходу вугільних регіонів до відновлюваної енергетики, розвитку МСП у «зеленій» економіці та участі громад у плануванні. Для СТ — інструмент тестування місцевих проєктів і накопичення досвіду.
- LIFE Programme. Підтримує природоорієнтовані рішення, декарбонізацію та адаптацію до зміни клімату. Для СТ — можливість поєднувати екологічні та соціальні вигоди: наприклад, створення робочих місць у сфері «зеленого будівництва» чи відновлення природи у шахтарських регіонах.
- NEFCO. Фінансує локальні «зелені» проєкти: енергоефективність, ВДЕ, управління відходами. Для СТ — важливий як «швидкий» донор, що дозволяє громадам у поствугільних регіонах модернізувати інфраструктуру та підвищувати якість життя.
- EBRD Just Transition Initiative. Орієнтується на поєднання інвестицій у декарбонізацію з підтримкою зайнятості. Для СТ — можливість запускати великі індустріальні проєкти з соціальною складовою: перекваліфікація, нові професії, розвиток бізнесу на місцях.
- CRiT (Coal Regions in Transition Platform). Створює простір для обміну досвідом і спільних проєктів між вугільними регіонами ЄС і України. Для СТ — практичний доступ до напрацьованих моделей трансформації (територіальні плани, енергетичні кластери, інноваційні хаби) та включення українських регіонів у європейську політику.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».