Продовжуємо публікувати результати аналітичного дослідження, яке підготував Європейський діалог у рамках проєкту “Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій” в рамках конкурсу Європейське мережування та співпраця Європейської програми за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
У розділі 2 цього дослідження було перелічено критерії сертифікації ЄКМ, розділені на 3 категорії:
- Критерії щодо тематики культурного маршруту.
- Критерії щодо пріоритетних сфер культурного маршруту.
- Критерії щодо створення Європейської мережі.
Згідно цих критеріїв у даному розділі буде визначено «зону пересікання» критеріїв сертифікації ЄКМ та компонентів туристичної привабливості території КЄР для того, щоб оцінити культурні ресурси КЄР для визначення потенційного культурного маршруту.
Критерії щодо тематики культурного маршруту
Виходячи із широкого трактування критеріями сертифікації КМЄ тематики культурного маршруту, зокрема:
- тема має репрезентувати європейські цінності і бути спільною для кількох країн Європи;
- тема повинна бути ілюстрацією європейської пам’яті, історії та спадщини і сприяти інтерпретації різноманіття сучасної Європи;
- тема повинна сприяти розвитку туристичних продуктів у партнерстві з туристичними агенціями та операторами, орієнтованих на різну аудиторію, включаючи молодь і школярів,
а також, зважаючи на широку географію території Карпатського єврорегіону, багатство і унікальність його культурно-історичної та природної спадщини, розвинутість туристичної галузі та традиційні транскордонні зв’язки сусідніх країн, логічним кроком є огляд зареєстрованих і діючих на сьогодні Європейських Культурних Маршрутів з метою розуміння підходів до визначення тематики цих маршрутів.
Перший «Культурний Маршрут», який був сертифікований в 1987 році – Шлях Святого Якова. Згідно бази даних Cultural Routes станом на 01.01.2022 сертифіковано 45 КМЄ, у тому числі – в Україні. Перелік цих маршрутів наведений у Додатку 1. Варто зазначити, що у 2019 році сертифікованих маршрутів було 38, що свідчить про значний інтерес до «Культурних маршрутів» та намагання європейських країн не тільки реалізувати на практиці основні принципи щодо прав людини, культурну демократію, культурне різноманіття та ідентичність, але й розвивати свою економіку через туристичну індустрію. 16 лютого 2029 року Верховна Рада прийняла Закон «Про приєднання України до європейської Розширеної часткової угоди про культурні маршрути», що дає право голосу і впливу на формування наративу, який закладається у ці маршрути.
Тематика кожного із маршрутів унікальна, основна ціль – це демонстрація об’єднання культури і спадщини в єдине ціле та спільно просувати і популяризувати європейську культуру та спадщину, спрямовану на формування спільного культурного простору. Тематика КМЄ дуже широка – від історії до гастрономії, від пам’яток архітектури до індустріальних локацій, від Шляху святого Якова до маршруту імператора Карла V, від маршруту Єврейської спадщини до Шляху Вікінгів чи фінікійців.
Географія маршрутів також достатньо різна – від транснаціональної «VIA REGIA» (Рисунок 3) до більш локальних, що охоплюють кілька провінцій сусідніх держав. При цьому маршрут може бути безперервним («VIA REGIA») чи складатися з окремих локацій, як наприклад «Європейський маршрут індустріальної спадщини», до якого включені музей під відкритим небом «АрселорМіттал Кривий Ріг», Німецький музей годинників, Музей парової машини у Нідерландах, Австрійський музей паперу тощо.
Mountain Heritage Route in the Alpine Region (Альпійський шлях)
Проєкт цього маршруту ще тільки розробляється в рамках Програми Routes4U (спільної програми Ради Європи та Європейської Комісії), яка має на меті сприяти регіональному розвитку за допомогою програми «Культурні маршрути Ради Європи» у чотирьох макрорегіонах ЄС: Адріатичному та Іонічному, Альпійському, Балтійському та Дунайському.
Автори концепції цього маршруту зіштовхнулись з ключовою проблемою – яким чином в одному маршруті поєднати дуже широку географію Альпійського макрорегіону (Рисунок 4), який включає в себе територію адміністративно-територіальних одиниць 6-ти держав (Австрія, Італія, Ліхтенштейн, Німеччина, Словенія, Франція), де проживає більше 12 млн. осіб.
Тому було вирішено не визначати монотеми маршруту – вибір якої був би дуже складним, враховуючи безліч можливих тем у альпійському контексті. В основу концепції Альпійського шляху була закладена ідея синтезу культурно-історичної спадщини всього альпійського регіону, яка включала б все різнобарв’я альпійських громад, об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, аспекти життя мешканців – мову, традиції, спосіб життя, харчування; знання про економіку, географію, будівлі; сталість гірського життя.
Критерії щодо пріоритетних сфер культурного маршруту
Пріоритетними сферами ЄКМ визначені 5 сфер, а саме:
- «Співпраця в галузі досліджень та розробок». Критерії у цій сфері мають об’єднувати навколо основної теми маршруту різні напрямки знань, передбачати дослідження та міждисциплінарний аналіз як на теоретичному, так і на практичному рівні; демонструвати спільність Європейських культур. Для співпраці можуть бути залучені всі університети, коледжі та незалежні дослідницькі інститути чи історичні товариства. Наукові публікації, семінари, лекції та конференції можуть бути конкретними результатами роботи у цій сфері.
- «Просування пам’яті, історії та Європейської спадщини». Критерії у цій сфері визначають, що культурний маршрут має просувати матеріальну і нематеріальну спадщину, сприяти розумінню їх історичного значення та наголошувати на спільні риси в різних регіонах Європи; враховувати та імплементовувати статути, конвенції, рекомендації та діяльність Ради Європи, UNESCO та ICOMOS, що стосуються відновлення спадщини, охорони і поліпшення ландшафту і просторового планування; виявляти та просувати об’єкти європейської спадщини, крім пам’ятників та місць, які в цілому орієнтовані на туризм, зокрема в сільських місцевості, а також у промислових районах у процесі економічної реорганізації; звертати увагу на матеріальну та нематеріальну спадщину етнічних або соціальних меншин у Європі.
- «Культурно-просвітницькі обміни для молодих європейців». Критерії у цій сфері наголошують, що культурний маршрут має: включати організацію діяльності з групами молоді, з метою сприяння поглибленому обміну, спрямованому на розвиток концепції європейського громадянства, збагаченого різноманіттям; сприяти подоланню стереотипів шляхом організації обмінів молоді з різних соціальних верств та регіонів Європи; розвивати співпрацю освітніх інституцій різних рівнів.
- «Сучасна культурно-мистецька практика». Критерії у цій сфері визначають, що культурні маршрути: розвивають мультидисциплінарну та міжкультурну дискусію та обміни країн Європи; стимулюють проєкти, які вивчають зв’язки між спадщиною та сучасною культурою; формують мережі між професіоналами та непрофесіоналами, з особливою увагою до молоді.
- «Культурний туризм та сталий культурний розвиток». Критерії у цій сфері сфокусовані на активному залученні ЗМІ для підвищення обізнаності про культурні цілі маршруту; сприянні діалогу між урбаністичною та сільською культурами, між регіонами на півдні та півночі, сході та заході Європи, а також між розвиненими та бідними регіонами; заохочення діалогу та порозуміння між місцевими та іммігрантськими культурами; підвищення обізнаності громадськості та привернення уваги органів влади на необхідність захисту спадщини як частини сталого розвитку території, з метою сприяння розвитку якісного туризму; встановлення партнерських відносин з державними та приватними організаціями, що працюють у сфері туризму, з метою розробки туристичних продуктів.
Співставлення пріоритетних сфер культурного маршруту із складовим туристичної привабливості території
Таблиця 3 представляє співставлення пріоритетних сфер культурного маршруту та елементів туристичної привабливості території.
Таблиця 3
| Елементи туристичної привабливості території | Пріоритетні сфери Культурного Маршруту Європи | ||||
| Співпраця в галузі досліджень та розробок | Просування пам’яті, історії та Європейської спадщини | Культурно-просвітницькі обміни для молодих європейців | Сучасна культурно-мистецька практика | Культурний туризм та сталий культурний розвиток | |
| Базові складові | |||||
| Природні ресурси | х | х | х | х | Х |
| Культурно-історична спадщина | Х | Х | Х | Х | Х |
| Туристична інфраструктура | – | – | – | – | – |
| Додаткові складові | |||||
| Подієві ресурси | х | х | Х | х | Х |
| Маркетинг і брендинг | – | Х | – | – | Х |
| Трудові ресурси | – | – | – | – | – |
| Середовище | |||||
| Якість довкілля | – | – | – | – | Х |
| Імідж і репутація регіону (економічна привабливість, підтримка влади, безпека) | – | х | – | – | Х |
Примітка: «Х» – сильний зв’язок, «х» – опосередкований зв’язок, «-» – відсутність зв’язку.
Як видно із таблиці ключовими елементами «зони пересікання» пріоритетних сфер ЄКМ та елементів туристичної привабливості території є: культурно-історична спадщина, подієві ресурси та природні ресурси. До окремих пріоритетних сфер ЄКМ можна віднести такі елементи туристичної привабливості територій як маркетинг і брендинг, якість довкілля та імідж і репутацію регіону.
У свою чергу, такі елементи туристичної привабливості територій як туристична інфраструктура, трудові ресурси, які є серед ключових факторів розвитку туризму в регіонах, не стосуються пріоритетних сфер ЄКМ.
Критерії щодо створення Європейської мережі
Критерії створення Європейської мережі КМЄ вимагають утворювати міжгалузеві мережі, розташовані в декількох країнах-учасницях Ради Європи. Такі мережі повинні:
- мати концептуальні рамки, що сприяють дослідженням, які були проведені з обраної теми та узгоджені з різними партнерами мережі;
- залучати декілька держав-членів Ради Європи крізь весь або частину свого маршруту;
- планувати залучити якомога більше держав-учасниць Європейської культурної конвенції, а також, де це доречно, інших держав;
- гарантувати фінансове та організаційне забезпечення запропонованих проектів;
- мати правовий статус як асоціація чи федерація асоціацій;
- діяти демократично.
Ці мережі також повинні:
- пропонувати комплексну програму розвитку маршруту та визначити її цілі, методи, партнерів, країн-учасниць (поточних та потенційних), сфери діяльності та стратегію загального розвитку програми у середньо- та довгостроковій перспективі;
- визначити в різних країнах-учасницях Ради Європи основних потенційних партнерів маршруту;
- надати детальну інформацію про фінансування та операційний план маршруту.
Партнери мережі можуть знаходитися в різних секторах та сферах діяльності: вони можуть бути представниками політики та уряду, приватних компаній, навчальних закладів, туристичних організацій, асоціацій, неурядових організацій тощо.
Основні висновки
- Тематика культурного маршруту є одним із ключових критеріїв сертифікації. Тематика вже сертифікованих КМЄ є дуже широкою і водночас унікальною для кожного маршруту. Водночас, тематика КМЄ може торкатися як однієї теми (монотеми), так і включати широке коло тем, характерних для регіону. Підходи, використані для вибору теми ще не сертифікованого КМЄ «Альпійський шлях» можуть послужити добрим орієнтиром для потенційного культурного маршруту КЄР.
- Географія КМЄ також достатньо різна – від транснаціональних «VIA REGIA» чи «Шлях святого Якова», (Camino de Santiago) до більш локальних, що охоплюють кілька провінцій сусідніх держав. При цьому маршрут може бути безперервним («VIA REGIA») чи складатися з окремих локацій («Європейський маршрут індустріальної спадщини»).
- З позицій відповідності елементів туристичної привабливості території критеріям сертифікації Культурних Маршрутів Європи (КМЄ) ключовими є такі елементи як: культурно-історична спадщина, подієві ресурси та маркетинг і брендинг (в частині просування культурних продуктів у контексті європейських цінностей).
- Також важливими елементами туристичної привабливості з позицій вимог сертифікації можна назвати природні ресурси, які в поєднанні із елементами культурної спадщини сприяють комплексному розумінню спадщини, охорони і поліпшення ландшафтів.
- Критеріями сертифікації КМЄ опосередковано враховуються такі елементи, які є ключовими для туристичної привабливості території, а саме: туристична інфраструктура, трудові ресурси, якість довкілля та імідж (безпека) території.
- У свою чергу туристична привабливість території, яка служить основою для розвитку туризму в регіонах, дуже опосередковано торкається таких ключових сфер КМЄ як: культурно-просвітницькі обміни молоді; дослідження та розробки основних європейських тем по різних напрямках знань; мережування навколо маршрутів різногалузевих інституцій. Саме тому, в подальшому, на ці елементи необхідно звернути особливу увагу про підготовці потенційного культурного маршруту для сертифікації.
- Принциповим питанням для української сторони є необхідність при створенні культурного маршруту виступати в партнерстві принаймні із двома сусідніми країнами – членами Ради Європи, розташованими на території Карпат.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».