18 цитат про культуру і туризм (за результатами зустрічі експертів 30 липня 2020 року у Палаці Потоцьких)
Економізація культури. «За» і «проти»
- Головним завданням закладів культури закладів культури не може бути заробляння грошей.
- Є заклади, в першу чергу, це стосується об’єктів архітектурної спадщини, які можуть не лише заробляти кошти на своє утримання, а й на утримання збиткових.
- Якщо заклади культури починають концентруватися винятково на атракціях для приваблювання туристів, то культура і туризм розходяться різними шляхами.
- Необхідно захистити високу культуру від жорсткої реальності ринку.
Співпраця культурно-мистецької сфери та туризму
- Заклади культури та їх працівники часто не хочуть змінюватися, натомість представники туристичного бізнесу змінюються щодня, підлаштовуючись під мінливі потреби туристів.
- До частини музейних закладів туристам важко потрапити. Складається враження, що самі працівники окремих музеїв не завжди зацікавлені у притоці до них туристів.
- Держава, область та місцева влада надають фінансову підтримку колективам, які покликані відтворювати нематеріальну культурну спадщину, однак лише невелика їх частка дійсно відтворює автентичну традиційну культуру даної території.
- Молодь хоче чогось нового і сучасного, потрібно у своїй діяльності враховувати їх потреби.
- Нестандартні ідеї можуть принести неочікуваний успіх. Наприклад, проведення у Трускавці конкурсу вокалістів імені Мусліма Магомаєва, яке спочатку не отримало достатньої підтримки серед мешканців, принесло інвестиції бізнесу із Азербайджану в місцеву економіку.
На яку допомогу держави має розраховувати туристичний бізнес і культурно-мистецька сфера? Яку лепту сторони готові вносити
- Нормативні акти, які на сьогодні діють в Україні, занадто «зарегулювали» діяльність у сфері культури, і часто керівникам культурних установ досить важко піти на зустріч туристичному бізнесу, щоб не порушити нормативні вимоги держави.
- Не функція представників туристичного бізнесу – інвестувати в культуру.
- Туристичний бізнес теж повинен мати свої цінності. Важливим є те, який результат поїздки туриста, оскільки туризм існує для того, щоб змінювати людину.
Феномен Львова
- Феномен Львова – це, в першу чергу, культурна спадщина і як ми нею розпоряджаємося. Але культурна спадщина не існує без спадкоємців, якщо її не буде кому успадкувати, то вона втрачає сенс.
- В історичному центрі Кракова залишилось жити всього 800 мешканців, місто фактично стало мертвим. У підсумку міський бюджет почав отримувати збитки через те, що мешканці масово почали переїжджати від натовпів туристів у прилеглі населені пункти і сплачувати податки там, а не у Кракові.
- Фундамент для розвитку міста, збудований предками, просто фантастичний. Однак, на ньому можна розвивати Діснейленд у старому місті для масового туриста, або ж втягуватись у тривалий процес формування культури і мешканців і міста, і туристів.
Зовнішні впливи
- Значна частина громад, розробляючи стратегії розвитку, на чільне місце ставлять розвиток туризму, але на практиці не виділяє коштів і більшість заходів залишаються декларацією.
- Досі є частина музеїв, які не працюють, оскільки їх співробітникам понад 60 років і вони перебувають у підвищеній зоні ризику у зв’язку з поширенням пандемії.
- Пандемія ще раз продемонструвала, що потрібно змінювати підходи та політику стосовно культури, в першу чергу робити її більш гнучкою та пристосовувати до потреб туристичної сфери.
Коментарі