Останнім часом ми ознайомили читачів із досвідом справедливої трансформації вугільних регіонів у деяких країнах Європейського Союзу – завдяки дослідженню, яке ми проводимо у рамках проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який реалізовується при підтримці Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження». Зокрема ми уже розповідали про досвід Німеччини, Польщі та Чехії. А сьогодні настав час розповісти про досвід справедливої трансформації у Румунії.
У 1980-х роках, через невдалу економічну політику та централізоване планування видобуток вугілля ставав усе більш неефективним. На початку 1990-х років до цього додалося різке падіння попиту на енергію через закриття старих промислових потужностей та економічну перебудову. У 1998 році було засновано «Національну компанію з видобутку кам’яного вугілля», яка тривалий час отримувала прямі та непрямі субсидії. За перші три роки своєї діяльності вона зазнала збитків на 350 млн дол. США. У 2012 році компанія збанкрутувала і розпочала процедуру ліквідації, залишивши перед державним бюджетом борг майже 1 млрд євро.
У 2004 році Румунія затвердила стратегію для гірничодобувного сектору, спрямовану на вирішення проблем його економічної неефективності та непосильного боргу. Також ця стратегія врахувала вимоги вступу до ЄС, що стосувалися скасування субсидій на всі корисні копалини до 2010 року. Проте, навіть після вступу до ЄС у 2007 році Румунія все одно отримала можливість надавати пільги у вугільній сфері для покриття виробничих витрат до 2011 року, згодом цей строк був подовжений до 2018 року.
Незважаючи на Європейський зелений курс та запуск ЄС низки ініціатив щодо справедливої трансформації на сьогодні Уряд Румунії і далі утримує курс на підтримку та розширення вугледобувної діяльності, збереження поточного рівня вугільних потужностей та інвестування в нові потужності з видобутку вугілля. Енергетична стратегія на 2019–2030 рр. з перспективою до 2050 року підкреслила роль бурого вугілля в забезпеченні стабільності енергосистеми та енергетичної безпеки до 2030 року і надалі та планує будівництво нових об’єктів теплової (вугільної) генерації.
Тим не менше, у 2021 році був підготовлений аналітичний документ «Підтримка підготовки територіальних планів справедливого переходу в Румунії», положення якого стали частиною Угоди про партнерство на 2021-2027 роки та пов’язаних з ними програм між Румунією та Європейською Комісією, схваленої у липні 2022 року. Також у 2021 році Уряд Румунії зобов’язався відмовитися від використання вугілля в енергетиці до 2032 року, що зафіксовано в Національному плані підвищення опірності та відновлення (National Resilience and Recovery Plan). Таким чином, Румунія стала 19 європейською країною, яка офіційно зобов’язалася відмовитися від вугілля. Загальна структура плану складається з семи основних елементів, які розбиті на 16 компонентів, що будуть реалізовані шляхом 114 інвестицій та 66 реформ. Основні елементи NRRP:
1. «Зелений перехід» спрямований на декарбонізацію енергетичного та транспортного секторів, зосереджуючись на відновлюваних джерелах енергії, енергоефективності, управлінні водними ресурсами та відходами, біорізноманітті та сталому мобільному розвитку, який включає інвестиції в залізницю та Трансєвропейську транспортну мережу (TEN-T). Цей елемент підтримуватиме зелений перехід у всіх секторах економіки.
2. «Цифрова трансформація» зосереджена на розвитку цифрових державних послуг, що приносять користь як громадянам, так і бізнесу. Заплановані реформи та інвестиції спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних зі зв’язком, кібербезпекою та цифровими навичками.
3. «Розумне, стале та інклюзивне зростання» включає заходи щодо податкового адміністрування, податкової системи, бюджетної бази та стійкості пенсійної системи. Цей елемент також спрямований на покращення бізнес-клімату, зокрема в секторі досліджень, розробок та інновацій.
4. «Соціальна та територіальна згуртованість» має на меті впровадити зелену та цифрову політику у сфері міської мобільності, а також у туристичному та культурному й креативному секторах. Заходи також зосереджені на посиленні територіальної згуртованості.
5. «Охорона здоров’я та економічна і соціальна стійкість» передбачає заходи, що підвищать якість та доступ до охорони здоров’я, а також модернізують інфраструктуру охорони здоров’я. Також передбачаються реформи та інвестиції в державне управління, зокрема, щодо ефективного функціонування систем правосуддя та боротьби з корупцією, а також кращого управління державними підприємствами.
6. «Наступне покоління» пропонує реформи та масштабні інвестиції в сектор освіти та навчання. Очікується, що ці заходи покращать якість освіти та навчання, водночас відповідаючи потребам ринку праці.
7. «REPowerEU» сприяє зеленому переходу Румунії, зосереджуючись на відновлюваній енергії, диверсифікації енергопостачання країни, підвищенні її енергоефективності, а також перекваліфікації та підвищенні кваліфікації робочої сили в галузі зеленої енергетики. Він також має на меті покінчити з залежністю від викопного палива.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».