Продовжуємо розповідати про різні виміри політики справедливої трансформації вугільних регіонів. Ми вже приділяли значну вагу європейському та національному вимірам, а сьогодні хочемо розповісти також про регіональний вимір справедливої трансформації. Та перш, ніж почати, нагадаємо, що ми маємо можливість проводити наші аналітичні дослідження у цій темі завдяки проєкту «Стратегічне планування справедливої трансформації вугільних громад Львівщини», який реалізовується при підтримці Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Уряди в усьому світі давно визнали важливий внесок регіонів в ефективність національної економіки, добробут, екологічну сталість та стійкість до викликів. Регіони відіграють ключову роль в економічній та соціальній адаптації до мегатрендів, таких як зміна клімату, цифровізація, демографічні зміни та глобалізація. У 2022 році Комітет з політики регіонального розвитку ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) розробив Рекомендації щодо політики регіонального розвитку.
ОЕСР – міжнародна організація, членами якої на сьогодні є 38 країн. 70 країн мають статус партнерів ОЕСР, беручи участь у багатьох сферах її діяльності. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком.
Рекомендації спираються на десять взаємодоповнюючих основ політики регіонального розвитку: 1) Розроблення та реалізація стратегії регіонального розвитку; 2) Орієнтація на відповідний територіальний рівень і масштаб; 3) Залучення громад і заінтересованих сторін до спільного творення; 4) Розбудова стійких регіонів; 5) Формування територіальних даних; 6) Створення надійних багаторівневих систем врядування; 7) Зміцнення спроможності; 8) Мобілізація фінансових ресурсів; 9) Сприяння доброчесності; 10) Впровадження управління ефективністю. Рекомендації враховують, що політика регіонального розвитку є довгостроковою, міжсекторальною, багаторівневою, спрямованою на покращення внеску всіх регіонів у національну ефективність і зменшення нерівності між регіонами. Для України Рекомендації стали основою для розробки державних стратегій регіонального розвитку і є особливо актуальним в контексті євроінтеграції.
В ЄС політика регіонального та просторового розвитку інтегрується в рамки політики згуртування. Принцип «place-based approach» («орієнтація на місцевий потенціал») передбачає, що кожна територія отримує підтримку, виходячи з її особливостей. Це означає не лише фінансову допомогу, а й комплексне просторове планування: розвиток транспортних і цифрових мереж, забезпечення зв’язку між центрами і периферією, збереження культурних та природних ресурсів. Для України цей підхід особливо важливий у контексті справедливої трансформації, оскільки він дає змогу уникати посилення дисбалансів між «успішними» й «депресивними» регіонами.
Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року (ДСРР-2027) (5.08 2020). запровадила новий підхід — перехід до територіально орієнтованої політики, що враховує потенціал і проблематику конкретних територій. Особливу увагу приділено територіям із структурними викликами, включаючи вугільні регіони, прикордонні громади, міста з монопрофільною економікою, а також території з високим природним чи культурним потенціалом.
У контексті справедливої трансформації Стратегія визначає спеціальні механізми підтримки таких територій:
- монофункціональні міста (вугільні, гірничодобувні, хімічні центри) – через проблеми депопуляції, безробіття та екологічні ризики;
- прикордонні громади в несприятливих умовах – через бар’єри для торгівлі, мобільності та інвестицій.
У межах стратегічної цілі «Соціально-економічна трансформація територій, де закриваються вугільні та переробні підприємства» передбачено:
- створення державної програми соціально-економічної трансформації таких територій;
- перекваліфікація і підтримка працівників та їхніх сімей, включно з доступом до другої освіти;
- розширення соціальних програм та підтримки у випадку безробіття;
- сприяння створенню нових робочих місць і МСП;
- пільгове кредитування для започаткування власної справи;
- можливість релокації працівників з гарантією доступу до соціальних і житлових послуг;
- розвиток інженерної, транспортної та цифрової інфраструктури;
- часткове покриття втрат місцевих бюджетів;
- стимулювання діяльності індустріальних парків і соціальних ініціатив підприємств вугільної галузі.
На жаль, в Плані заходів на 2021—2023 роки з реалізації ДСРР по цих напрямках не було передбачено жодного проєкту.
Державна стратегія регіонального розвитку до 2027 року (13.08.2024). В оновленій Державній стратегії регіонального розвитку до 2027 року (ДСРР 2027) були відкориговані завдання та визначення функціональних типів територій. В питанні визначення типів територій виникла суттєва розбіжність, яка і до сьогодні викликає полеміку в експертному середовищі і може призвести до неефективності використання інструментів їхньої державної підтримки та стимулювання.
В контексті справедливої трансформації вугільні громади можуть бути віднесені до «територій з особливими умовами для розвитку», що ілюструє оперативна ціль 1.2. оновленої ДСРР 2027 «Підтримка та ефективне використання потенціалу територій з особливими умовами для розвитку» (напрям «Економічна реструктуризація територіальних громад та регіонів»), що включає два завдання:
- 1.2.36. Визначення стратегічних пріоритетів та механізмів диверсифікації місцевих економік, сталого соціально-економічного розвитку вугільних територіальних громад.
- 1.2.37. Сприяння залученню інвестиційних ресурсів, коштів міжнародної технічної допомоги та міжнародних фінансових організацій для реалізації проєктів економічної реструктуризації.
План заходів із впровадження оновленої ДСРР на 2025-2027 роки (26.09.2025) передбачено більше 200 проєктів згідно задекларованих стратегічних і оперативних цілей. Ключовим проєктом в контексті справедливої трансформації Плану заходів можна вважати розроблення «Державної програми справедливої трансформації вугільних регіонів України до 2030 року». Однак, наявна і низка інших заходів, які безпосередньо стосуються впровадження справедливої трансформації у вугільних регіонах.
План заходів інтегрує принципи справедливої трансформації, адже поєднує: диверсифікацію економіки, перекваліфікацію працівників, розвиток нових індустрій та «зелених» технологій, інституційну підтримку.
Особливо важливим є баланс між соціальною складовою (освіта, нові робочі місця, соціальні послуги) та економічною (інвестиції, індустріальні парки, енергетичні кластери). Передбачене поєднання національних ресурсів і міжнародної допомоги, що відповідає європейським практикам трансформації вугледобувних регіонів.
Просторовий розвиток і планування
Другим виміром є просторове планування, яке поступово інтегрується в українську політику через оновлення Генеральної схеми планування території України та розробку просторових стратегій областей. Для справедливої трансформації просторовий підхід означає:
- перепрофілювання територій після закриття шахт (землекористування, рекультивація, нові виробничі зони);
- нове використання промислових і житлових кварталів у монофункціональних містах;
- розвиток транспортної, цифрової та енергетичної інфраструктури, що з’єднує вугільні громади з регіональними центрами;
- інтеграцію природоорієнтованих рішень (відновлення ландшафтів, зелені зони, водні системи).
Для України ключовим викликом є узгодження просторового виміру з програмами регіонального розвитку: щоб стратегічні документи (ДСРР, національні стратегії, галузеві політики) не залишали «білих плям» у плануванні територій.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».