Закінчується перший рік практичної діяльності перших 159 об’єднаних територіальних громад в Україні, які вже з 1 січня 2016 року перейшли на прямі міжбюджетні відносини з Києвом та отримали нові повноваження і фінансові ресурси.
Для підтримки цих першопрохідців держава виділила 1 млрд гривень субвенції на розвиток інфраструктури, який був розподілений між 159 громадами і більшою чи меншою мірою освоєний впродовж року.
Як відомо, у Львівській області в 2015 року процедуру об’єднання завершили 15 громад, які в сукупності отримали квоту на 46 млн гривень субвенції на розвиток інфраструктури. За останніми даними, які розміщені на сайті Міністерства регіонального розвитку, з цієї суми вже затверджені проекти на 36,8 млн гривень, загалом 102 проекти.
Наведемо розподіл вже затверджених проектів у 15 громадах Львівської області по напрямках:
| Сфера | К-сть проектів | Сума, млн грн | Сума, % |
| Школи, НВК | 28 | 9,1 | 24,7% |
| Вуличне освітлення | 21 | 6,63 | 18% |
| Дороги | 8 | 4,77 | 12,9% |
| Народні доми | 9 | 4,18 | 11,3% |
| ФАПи, лікарні, амбулаторії | 10 | 3,77 | 10,2% |
| Дитячі садочки | 4 | 2,4 | 6,5% |
| Центри надання адміністративних послуг | 5 | 1,41 | 3,8% |
| Купівля спецтехніки | 2 | 1,29 | 3,5% |
| Дитячі майданчики | 6 | 0,89 | 2,4% |
| Спортзали | 1 | 0,7 | 1,9% |
| Виготовлення містобудівної документації | 3 | 0,57 | 1,5% |
| Адміністративні будівлі для апарату | 3 | 0,51 | 1,4% |
| Берегоукріплення | 1 | 0,44 | 1,2% |
| Спортивні майданчики | 1 | 0,18 | 0,5% |
Як видно із наведеної таблиці, практично вся сума субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних громад була спрямована на об’єкти соціальної інфраструктури. Натомість не профінансовано жодного об’єкту, який би був спрямований на розвиток економіки, підприємництва та створення робочих місць.
Зрозуміло, що керівництво об’єднаних територіальних громад взялося до роботи у непростих умовах, адже будучи першопрохідцями, вони, очевидно, зіштовхуються із значним скептицизмом з боку мешканців. Тому вони просто були змушені показати якнайшвидше позитивний результат.
Але є й другий бік медалі. Рано чи пізно (скоріше, рано) держава припинить роздавати об’єднаним громадам “пряники”, і вони будуть змушені самотужки шукати джерела наповнення бюджету. Так, у громад буде красивий фасад, відремонтовані і свіжозбудовані об’єкти соціальної інфраструктури, але які джерела розвитку будуть у них? З чого в майбутньому вони наповнюватимуть свої бюджети? Про це треба думати вже зараз, щоб скористатися всіма можливими “пряниками”, і державними, і з міжнародної технічної допомоги.
Що може зробити громада, маючи дуже обмежені фінансові можливості, для того, щоб запустити власну економіку? Ресурс для майбутнього зростання є. І він є всередині громад. Цей ресурс – люди, кожен із яких має ті чи інші вміння і навики, веде домашнє господарство і має хоча б мінімальні заощадження і бажання працювати. Багато із цих людей хотіли б займатися власною справою, але їх треба підштовхнути, допомогти і навчити. Як це зробити?
- Заснувати в громаді комунальну установу у вигляді агенції розвитку чи консалтингового агентства, яке б займалось консультуванням, допомагало розробляти бізнес-плани, правильно налагоджувати виробництво продукції, допомагало із пошуком якісних сортів рослин чи тварин, вчило мешканців правильно вибудовувати кооперативні мережі;
- Вчити дітей зі школи, навіть у вигляді факультативних занять, практичним основам підприємництва, іншим практичним навичкам — як правильно вирощувати рослини чи доглядати за тваринами тощо;
- Створювати комунальні підприємства, які б могли заробляти гроші для бюджету громади.
Ідей може бути ще дуже багато. Головне подивитись на громади під дещо іншим кутом: як навчити громади заробляти гроші? Очевидно, що зараз об’єднаним громадам і так не просто впоратися з абсолютно новим об’ємом повноважень. Тому підштовхнути і заохотити їх до пошуку можливостей економічного росту мала би держава на центральному рівні. Пора вчити територіальні громади заробляти гроші.