Продовжуємо публікувати результати аналітичного дослідження, яке підготував Європейський діалог у рамках проєкту “Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій” в рамках конкурсу Європейське мережування та співпраця Європейської програми за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
Загальна характеристика Карпатського єврорегіону
Карпатський єврорегіон є одним з найпривабливіших географічних регіонів Центральної та Східної Європи, який має стратегічне значення у розвитку територій семи держав (5 країн-членів ЄС – Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, а також Сербія та Україна). Територія єврорегіону обіймає 191 тис. км2, чисельність населення – 14 млн. осіб. Об’єднуючим чинником єврорегіону є Карпатські гори, які простягаються на території Центральної та Східної Європи і є другою після Альп найбільшою гірською системою Європи.
До складу Карпатського єврорегіону входять 19 прикордонних адміністративно-територіальних одиниць:
- Україна: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області;
- Польща: Підкарпатське воєводство;
- Словаччина: Кошицький та Пряшівський краї;
- Угорщина: медьє Боршод-Абауй-Земплен, Гайду-Бігар, Гевеш, Яс-Надькун-Сольнок та Саболч-Сатмар-Береґ;
- Румунія: повіти Біхор, Селаж, Сату-Маре, Марамуреш, Харгіта, Сучава та Ботошань.
Загальна характеристика Карпатського регіону
Територія Карпатського регіону (Української частини Карпат) є складовою Карпатського єврорегіону. Карпатський регіон окреслюється межами чотирьох адміністративних областей – Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької. Загальна площа регіону складає 56,6 тис. км2, населення 6056,5 тис. осіб. Статус гірських територій визначено Законом України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” від 15.02.1995р. та Постановою КМУ “Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських” від 11.08.1995р. На рисунку 2 синім кольором позначені гірські райони Карпатського регіону.
До 2020 року на території Карпатського регіону статус гірських мали 27 районів/міськрад, 715 населених пунктів з населенням 890,3 тис. осіб. В середньому по регіону частка сільського населення складає 50,8% (по Україні 31,2%), щільність населення – 107,3 осіб на 1 км² (по Україні – 75,6). Майже 40 % (279 населених пунктів) є важкодоступними – розташовані на висоті понад 600 метрів над рівнем моря, в яких проживає понад 193 тис. осіб.
В результаті місцевих виборів, проведених у жовтні 2020 року у Львівській області створено 7 районів (Дрогобицький, Золочівський, Львівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський, Яворівський) та 73 ОТГ, у Закарпатській області – 6 районів (Ужгородський, Берегівський, Мукачівський, Рахівський, Хустський і Тячівський) та 63 ОТГ, в Івано-Франківській області – 6 районів (Івано-Франківський, Верховинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський) та 62 ОТГ, у Чернівецькій області – 3 райони (Чернівецький, Вижницький, Дністровський) та 52 ОТГ.
Виклики та шанси Карпатського єврорегіону
Гармонійний розвиток усіх країн і регіонів Європейського Союзу і сусідніх держав є одним з найважливіших факторів, що визначають майбутнє Європи. Явища, які впливають на соціально-економічне становище країн і регіонів формують нові виклики і включають в себе прогресуючу глобалізацію, зміни клімату та демографії, невизначеність міжнародної ситуації, пандемії. Нова регіональна політика ЄС або «Політика згуртування» – політика, яка має на меті покращення економічного добробуту регіонів Європейського Союзу, а також запобігання регіональної диспропорції. Ця політика має сприяти підвищенню конкурентоспроможності регіонів.
Процес європейської інтеграції є нагодою та викликом, особливо з точки зору створення європейського простору рівних можливостей, безпеки і процвітання. Особливо для регіонів, які – з точки зору рівня життя населення і рівня соціально-економічного розвитку – не досягають середнього показника по ЄС. Карпатський єврорегіон (КЄР) є прикладом такої території. Незважаючи на стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку усіх країн ЄС та їх сусідів, і на існування багатьох угод і форм міжнародного співробітництва, КЄР, як гірський регіон і прикордонна зона досі стикається з багатьма соціально-економічними проблеми.
З іншого боку КЄР має значні ресурси, які, при ефективному використанні, можуть забезпечити сталий і динамічний розвиток територій. Крім ресурсів, універсальних для всього єврорегіону, існують регіональні та місцеві ресурси, унікальні для конкретної території. До ключових ресурсів єврорегіону, що стосуються розвитку туризму – як економічного чинника, в першу чергу можна віднести такі сфери, як унікальні природні та культурні цінності, корисний для здоров’я клімат, добрі умови для спорту тощо.
SWOT-аналіз Карпатського єврорегіону
SWOT-аналіз Карпатського єврорегіону, у тому числі Карпатського регіону наведений в контексті складових, які є ключовими для туристичної привабливості територій і максимально відповідають вимогам критеріїв сертифікації Культурних маршрутів Європи (КМЄ). SWOT-аналіз базується на висновках аналітичного дослідження «Культурні ресурси Карпатського єврорегіону в контексті створення Культурного Маршруту Європи».
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| § висока туристична привабливість території;
§ вигідне економіко-географічне розташування, наявність в складі єврорегіону країн-членів ЄС; § багата і різнобарвна культурна спадщина (матеріальна і нематеріальна); § високий відсоток заповідних територій через виняткову цінність природної та культурної спадщини; § безпрецедентно велика кількість пам’яток дерев’яної архітектури; § наявність історико-архітектурних пам’яток, включених до світової спадщини ЮНЕСКО; § збережені національні традиції і фольклор, сільська народна архітектура, дизайн і ремісництво; § динамічний розвиток музеїв, які окрім класичних форматів пропонують сучасні формат, зокрема музеї-скансени, музеї-майстерні тощо; § велика частка природоохоронних пам’яток (національні парки, ландшафтні парки); § унікальні та багаті природні ресурси, зокрема лісів, з найбільшими в Європі ділянками пралісу; § розвинута зона курортного туризму в поєднанні із ресурсами мінеральних і термальних вод; § наявність великих міст, зокрема Львова, як потужних академічних і освітніх центрів; § існуючі традиції та досвід міжнародного і § транскордонного співробітництва; § значний демографічний потенціал євроорегіону. |
§ недостатня якість та протяжність дорожньої мережі, особливо на прикордонній території. Відсутність важливої для ЄС мережі автодоріг по осі Північ-Південь;
§ слабка мережа магістральних залізниць і відсутність високо-швидкісних ліній залізниці; § недостатня кількість облаштованих міжнародних автомобільних та пішохідних контрольно-пропускних пунктів (їх відсутність у Івано-Франківській області); § неналежне утримання та недостатнє фінансування більшості об‘єктів історико-культурної, а особливо архітектурної спадщини; § відсутність достатньої кількості якісних сучасних громадських просторів та значний фізичний і моральний знос існуючих; § недостатній рівень доступності до об’єктів соціально-культурного призначення для людей з інвалідністю; § невирішеність проблеми поводження з відходами, зокрема в українській частині Карпат; § деградація лісів через нераціональне ведення лісового господарства; § нерівномірне використання мінерального та лікувального потенціалу; § низький рівень туристичної інфраструктури; § низький рівень розвитку інформаційного суспільства; § низький рівень економічного добробуту та життя; § умови проживання населення; § брак робочих місць у сільській та гірській місцевостях, високий рівень зовнішньої міграції, зокрема молоді та кваліфікованих кадрів. |
| Шанси | Ризики |
| § велике геополітичне значення єврорегіону через стратегічне розташування в центральній Європі;
§ посилення євроінтеграційних процесів; § схвалення ЄС підготовленої Карпатської стратегії як платформи для співпраці між країнами і регіонами, що беруть участь в його реалізації; § пріоритетність покращення Трансєвропейської транспортної мережі та її доступності, що дає можливість використання транзитно-транспортного потенціалу єврорегіону за умов подальшого розвитку інфраструктури міжнародних пунктів пропуску, міжнародних транспортних магістралей, а також включення регіональних автошляхів до міжнародних транспортних коридорів; § розвиток на території єврорегіону сфер туризму, креативних індустрій; § наявність академічних та вищих навчальних закладів, які відкривають можливості для розвитку наукових досліджень, співпраці та обміну студентами; § розвиток сталого туризму та туристичної інфраструктури; § більш ефективна маркетингова діяльність щодо популяризації унікальної природної та культурної спадщини єврорегіону; § посилення мережевого співробітництва, що сприяє кращій координації різносекторних діяльностей та більшій залученості окремих карпатських країн і регіонів; § використання потенціалу Європейської політики згуртування (фондів ЄС) через діючі оперативні програми, у тому числі транскордонного співробітництва. |
§ подальше поглиблення диспропорцій в економіці;
§ та регіональному розвитку країн і регіонів єврорегіону; § високі темпи депопуляції населення. Суттєве скорочення населення працездатного віку та посилення міграції та відтік трудових кадрів; послаблення конкурентних переваг вигідного геополітичного розташування єврорегіону, зокрема через перенаправлення та/або закриття транспортно-логістичних потоків внаслідок триваючої військової агресії на Сході України; § загрози для навколишнього середовища єврорегіону, внаслідок посилення людської діяльності; § руйнування та деградації історичних пам’яток; § а також об’єктів та місць, цінних для культурної спадщини території; § відсутність єдиної формально-правової структури співпраці що гарантує координацію діяльності та управління стратегічними завданнями, зокрема у сферах збереження культурної спадщини, охорони довкілля, туризму; § труднощі при перетині кордонів між країнами, які не є членами ЄС; § соціальна напруга внаслідок погіршення економічного становища етнічних груп. |
Культурні маршрути
Туризм є одним із найдинамічніших елементів господарства в світі. Карпатський єврорегіон і зокрема Україна, стають все цікавішими для іноземних туристів – про це свідчить зростаюча статистика відвідування країн єврорегіону. Територія Карпатського єврорегіону багата унікальними об’єктами історико-культурної спадщини, мистецтва, лікувально-оздоровчими, водними і ландшафтними ресурсами, самобутніми традиціями та звичаями, які в поєднанні з вигідним географічним положенням, є потужним потенціалом для розвитку територій. Практично в кожній із стратегій розвитку на різних рівнях туризм визначається однією із стратегічних цілей економічного розвитку регіонів.
Сьогодні питання туризму і культури стали нерозривно пов’язаними. Культурний туризм є одним із найбільших секторів світового туризму, і його роль продовжує швидко зростати. Все більше значення для туриста набувають такі нематеріальні фактори, як «атмосфера місця», його зв’язок із відомими людьми, ідеями чи подіями. Поєднання культури та туризму є потужним рушієм економічного розвитку, але переваги такого зв’язку означає також розширення кругозору, отримання нових знань та навичок, встановлення нових культурних зв’язків та збереження культурної спадщини.
Культурні Маршрути Європи
Культура виступає одним з фундаментальних ресурсів для ціннісного гуманітарного та економічного розвитку країн і регіонів. Продукти культури, зокрема культурна спадщина є базою для сучасної світової концепції туризму.
Концепція Європейських Культурних Маршрутів (КМЄ) була впроваджена в 1987 році Радою Європи для реалізації ключових культурних принципів Європи: права людини, культурна демократія, культурне розмаїття та самобутність. Маршрути демонструють внесок різних культур в спільну європейську культурну спадщину, відображають різноманітність культур і поєднують місцеву спадщину з європейськими ідеями. Культурні маршрути відкривають доступ до менш відомих тем і аспектів європейської історії та культури, дозволяють відкрити нові напрямки та висвітлити забуті або приховані сторінки спільної спадщини. КМЄ можуть базуватися на історичних маршрутах або на культурних концепціях транснаціонального значення.
Завдяки КМЄ, країни Карпатського єврорегіону, і зокрема України, зможуть популяризувати об’єкти культурної спадщини, залучати туристів, що сприятиме проведенню фестивалів та зростанню відвідуваності регіональних та локальних закладів культури. КМЄ є конкретним прикладом спроможності всесвітньої культурної спадщини діяти як джерело сталого економічного розвитку громад та регіонів. КМЄ може стати ефективним інструментом для підтримки зростання економічного потенціалу регіонів Карпатського єврорегіону через зміцнення місцевих громад та розбудову туристичних мереж з європейскими партнерами.
Опис культурного маршруту «Карпатський шлях»
Тематика культурного маршруту «Карпатський шлях» синтезує культурно-історичну спадщини Карпатського єврорегіону і включає все різнобарв’я гірських громад, об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, аспекти життя мешканців – мову, традиції, спосіб життя, гастрономію; архітектуру. Важливим при цьому є фактор компактного проживання на території Карпат 3-х найбільш чисельних сусідніх етносів єврорегіону – гуцулів, бойків і лемків, історія яких і культурна спадщина відзначається унікальністю і автентичністю.
Географічно маршрут «Карпатського шляху» базується на основі історичного Волоського шляху, який безпосередньо перетинає території 4-х областей України (Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку), Республіки Польща (Підкарпатське воєводство) та Словаччини (Кошицький та Пряшівський краї). В перспективі може бути розглянута концепція продовження маршруту через інші області України (до устя ріки Дністер).
Структура маршруту «Карпатський шлях» представляє собою низку національних і регіональних транскордонних підмаршрутів, які можуть бути монотемними, чи, у свою чергу, сиинтезувати різні теми в межах «своєї» географічної ділянки маршруту. При цьому враховується той факт, що низка подібних підмаршрутів вже розроблена і апробована реалізованими проєктами, у тому числі завдяки програмам транскордонного співробітництва.
Мета Концепції і шляхи її досягнення
Мета Концепції – визначення завдань і заходів підготовки документів маршруту «Карпатський шлях» для отримання статусу Культурний Маршрут Європи (КМЄ) згідно відповідних критеріїв сертифікації.
Досягнення мети Концепції може бути забезпечено за допомогою двох варіантів, що передбачають шляхи та способи підготовки документів маршруту «Карпатський шлях».
Перший варіант обумовлює приєднання маршруту «Карпатський шлях» до діючого і сертифікованого Культурного Маршруту Європи на території Карпатського єврорегіону. При цьому варіанті процедури сертифікації значно спрощуються, використовується наявні ресурси підтримки діючого маршруту. Ризики – неповне розкриття потенціалу культурно-історичної спадщини Карпатського єврорегіону в рамках діючого маршруту.
Другий варіант полягає у створенні нового маршруту. Недоліком цього варіанту можна назвати значне утруднення процесу сертифікації зважаючи на багатовимірність критеріїв сертифікації та подальше забезпечення сталості маршруту. Переваги – максимальне розкриття унікальності культурно-історичної спадщини Карпатського єврорегіону, можливість подальшого його розширення як географічно, так і тематично.
Для маршруту «Карпатський шлях» вибирається другий варіант з огляду на значимість його переваг, а також відсутності на території Карпатського єврорегіону подібних за змістом і філософією діючих і сертифікованих маршрутів.
Завдання і заходи Концепції маршруту «Карпатський шлях»
Досягнення мети Концепції забезпечуватиметься шляхом виконання заходів за 3-ма напрямами, які визначаються змістом критеріїв сертифікації КМЄ:
- Тематика та географія культурного маршруту
- Сфери культурного маршруту
- Мережування культурного маршруту
- Тематика та географія культурного маршруту
Географічно маршрут «Карпатського шляху» базується на основі історичного Волоського шляху, який безпосередньо перетинає території 4-х областей України (Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку), Республіки Польща (Підкарпатське воєводство) та Словаччини (Кошицький та Пряшівський краї).
| Завдання | Пріоритетні заходи | |
| 1. | Репрезентувати європейські цінності і бути спільною для кількох країн Європи. | § Ініціювати розробку комплексного проєкту «Карпатський шлях», який включає ключові вимоги завдань (1-6) і забезпечити його включення до Планів заходів відповідних державних програм в рамках кожної із країн Карпатського єврорегіону, а також подання такого проєкту на конкурси транскордонних програм.
§ Активізувати процес розробки макрорегінальної Стратегії розвитку Карпатського єврорегіону (МРС) та включення до Плану заходів із її впровадження проєкту «Карпатський шлях». § Забезпечити співпрацю між науковими установами на основі науково-дослідної мережі, наукових консорціумів, спільних проєктів, обміну студентів і наукових дослідників, спільних досліджень. § Забезпечити участь в розробленні МРС представників країн-учасниць маршруту (України, Польщі, Словаччини). |
| 2. | Здійснити дослідження групою мультидисциплінарних експертів з різних регіонів Європи. | |
| 3. | Сприяти ілюстрації європейської пам’яті, історії та спадщини. Сприяти інтерпретації різноманіття сучасної Європи. | |
| 4. | Забезпечити основу для культурно-освітніх обмінів молоді. | |
| 5. | Сприяти розвитку ініціатив та інноваційних проєктів у сфері культурного туризму та сталого культурного розвитку. | |
| 6. | Сприяти розвитку туристичних продуктів у партнерстві з туристичними агенціями та операторами, орієнтованих на різну аудиторію, включаючи молодь і школярів. |
- Сфери культурного маршруту
| Завдання | Пріоритетні заходи | |
| Сфера співпраці в галузі досліджень та розробок | ||
| 1. | Забезпечити об’єднання відповідних суб’єктів досліджень навколо основних тем та різних напрямків знань. | § Актуалізувати Плани заходів з реалізації на 2023-2024 роки регіональних Стратегій розвитку та заходи обласних цільових програми шляхом внесення змін щодо активізації досліджень та міждисциплінарних аналізів, формування партнерств між дослідницькими групами, проведення науково-практичних семінарів та конференцій в питаннях культурної спадщини Карпатського єврорегіону.
§ Провести маркетингові, аналітичні, соціологічні дослідження та опитування в галузі культурної спадщини та пов’язаних з нею тем. § Будівництво в Карпатському біосферному заповіднику міжнародного навчально-дослідного центру збереження букових пралісів, еколого-освітньої роботи та сталого розвитку. § Здійснити проведення тематичних аналітичних досліджень, експертних обговорень щодо тематики та напрямків Культурного маршруту. |
| 2. | Забезпечити спільність теми для кількох європейських культур. | |
| 3. | Продемонструвати розвиток європейських цінностей та різноманіття форм реалізації. | |
| 4. | Забезпечити дослідження та міждисциплінарний аналіз як на теоретичному, так і на практичному рівні. | |
| Сфера просування пам’яті, історії та європейської спадщини | ||
| 5. | Просувати матеріальну і нематеріальну спадщину, сприяти розумінню їх історичного значення та акцентувати спільні риси в різних регіонах Європи. | § Актуалізувати Плани заходів з реалізації на 2023-2024 роки регіональних Стратегій розвитку та заходи обласних цільових програми шляхом внесення змін щодо врахування та імплементації положень конвенцій, рекомендацій Ради Європи, UNESCO та ICOMOS, що стосуються відновлення спадщини, охорони і поліпшення ландшафту і просторового планування, сприяння популяризації матеріальної та нематеріальної спадщини етнічних меншин.
§ Провести промоційні тури для представників засобів масової інформації, громадськості та туристичних компаній. Провести культурно-мистецькі та рекламно-інформаційні туристичні заходи. § Посилити популяризацію народних традицій, ремесл, фольклору, художніх промислів шляхом проведення фестивалів, ярмарок, майстер-класів, фольклорно-етнографічних експедицій. Залучення майстрів декоративно-прикладного мистецтва та національно-культурні товариства до популяризації туристичних можливостей регіону. § Взяти участь у регіональних, всеукраїнських, міжнародних виставках, форумах, проектах. § Налагодити транскордонну та міжрегіональну співпрацю у сфері збереження та промоції об’єктів культурної спадщини. |
| 6. | Забезпечити імплементацію положень статутів, конвенцій, рекомендацій Ради Європи, UNESCO та ICOMOS, що стосуються відновлення спадщини, охорони і поліпшення ландшафту і просторового планування. | |
| 7. | Виявити та просувати об’єкти спадщини, зокрема в сільських місцевості, а також у промислових районах у процесі економічної реорганізації. | |
| 8. | Сприяти популяризації матеріальної та нематеріальної спадщини етнічних або соціальних меншин у Європі. | |
| Сфера культурно-просвітницьких обмінів для молодих європейців | ||
| 9. | Забезпечити організацію діяльності з групами молоді з метою сприяння поглибленому обміну, спрямованому на розвиток концепції європейського громадянства, збагаченого різноманіттям. | § Актуалізувати Плани заходів з реалізації на 2023-2024 роки регіональних Стратегій розвитку та заходи обласних цільових програми шляхом внесення змін щодо посилення заходів, орієнтованих на залучення і обміни молоддю, активізації партнерств освітніх інституцій різних рівнів, поширення позитивних практик між різними регіонами України, у тому числі сусідніх держав Карпатського єврорегіону.
§ Стимулювати обміни, у першу чергу молодими фахівцями та студентами, між установами в сфері історико-культурної спадщини та охорони природної спадщини (обмін досвідом, спільні навчання та інша діяльність). § Провести туристичні форуми, науково-практичні конференції, навчальні семінари. § Розвивати системи стажувань, обміну досвідом посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад країн-учасниць МРС. |
| 10. | Здійснити акцент на особистому і реальному досвіді з використанням місць і контактів. | |
| 11. | Сприяти подоланню стереотипів шляхом організації обмінів молоді з різних соціальних верств та регіонів Європи. | |
| 12. | Пропонувати пілотні схеми для створення прототипів, які можуть слугувати еталонними моделями. | |
| 13. | Організувати співпрацю освітніх інституцій різних рівнів. | |
| Сфера сучасних культурно-мистецьких практик | ||
| 14. | Сприяти проведенню мультидисциплінарних та міжкультурних дискусій та обмінів між різними культурно-мистецькими форматами різних країн Європи. | § Актуалізувати Плани заходів з реалізації на 2023-2024 роки регіональних Стратегій розвитку та заходи обласних цільових програми шляхом внесення змін в проєкти культурницького характеру щодо посилення мультидисциплінарних та міжкультурних обмінів між різними країнами Європи, зв’язків між спадщиною та сучасною культурою, розвитку інноваційних практик, залучення до проєктів непрофесіоналів та молоді
§ Підтримати створення креативних хабів, творчих просторів і платформ, громадських просторів, освітніх і креативних кластерів (у сфері творчості, мистецтва та розваг; виробництва аудіо, відео продукції та рекламних матеріалів; надання інформаційних послуг). |
| 15. | Сприяти заходам та художнім проєктам, які вивчають зв’язки між спадщиною та сучасною культурою. | |
| 16. | Виявити та пропонувати найбільш інноваційні практики творчості, пов’язані з історією розвитку у сферах візуального мистецтва, виконавського мистецтва, творчих ремесл, архітектури, музики, літератури тощо. | |
| 17. | Сприяти створенню мереж та заходів між професіоналами та непрофесіоналами, з особливою увагою до молоді. | |
| Сфера культурного туризму та сталого культурного розвитку | ||
| 18. | Забезпечити врахування маршрутом місцевих, регіональних, національних та європейських ідентичностей . | § Актуалізувати Плани заходів з реалізації на 2023-2024 роки регіональних Стратегій розвитку та заходи обласних цільових програми шляхом внесення змін щодо налагодження дієвих зв’язків виконавців заходів (органів влади, неурядових організацій, ЗМІ та бізнесу) по їх реалізації у сферах культури та туризму між різними регіонами України, у тому числі сусідніх держав Карпатського єврорегіону, а також налагодження порозуміння між місцевими та іммігрантськими культурами, обізнаності громадськості щодо необхідності захисту спадщини для розвитку якісного туризму.
§ Підтримати створення культурних продуктів у сфері віртуального туризму (СМАРТ – музеїв, пам’яток природньої і культурно-історичної спадщини тощо). § Стимулювати співробітництво між сферами креативних індустрій та установами в сфері історико-культурної спадщини і охорони природної спадщини. § Провести інвентаризацію об’єктів традиційної культурної спадщини регіону, цифровізацію елементів нематеріальної культурної спадщини регіону, розроблення електронного реєстру. § Здійснити консервацію, збереження та адаптацію або розвиток культурної та природної спадщини в туристичних цілях. § Здійснити розбудову туристично-музейних комплексів для збереження в належному стані історико-культурних пам’яток. § Підготувати і реалізувати інвестиційні проєкти в інфраструктуру культурної і природної спадщини. § Провести просвітницькі заходи з метою популяризації сталого туризму, у т.ч. організація конкурсів, які заохочують місцеве населення до збереження навколишнього природного та культурного середовища. § Забезпечити подальший розвиток існуючих туристичних продуктів і послуг (лікувально-оздоровчих, медичних, культурно-історичних, екологічних, гірськолижних). § Сприяти розвитку перспективних туристичних продуктів і послуг (сільський та етнографічний туризм, екотуризм, спортивний туризм, паломницький, сентиментальний туризм тощо). § Підготувати і реалізувати комплексні проєкти із створення нових об’єктів туристичної та рекреаційної інфраструктури. § Налагодити систему круглорічного туризму, зокрема ділового, промислового туризму, цифрового туризму і культурного туризму з акцентом на місцеві декоративно-прикладні мистецтва, дизайн та творчу індустрію регіону. § Підготувати та реалізувати проєкти з підтримки, просування та збереження традиційних ремесл і майстерності. § Сегментувати ринок і створити окремі туристичні пропозиції на маршруті та позиціонувати їх для кожного із сегментів. § Налагодити співпрацю з туристичними операторами, туристично-інформаційними центрами регіону. |
| 19. | Підвищити обізнаність про культурні цілі маршруту через залучення друкованих та електронних ЗМІ. | |
| 20. | Сприянні діалогу між урбаністичною та сільською культурами, між регіонами на півдні та півночі, сході та заході Європи, а також між розвиненими та бідними регіонами. | |
| 21. | Сприяти діалогу та порозумінню між місцевими та іммігрантськими культурами. | |
| 22. | Сприяти можливостям для співпраці між Європою та іншими континентами через особливі зв’язки між певними регіонами. | |
| 23. | Сприяти обізнаності громадськості та політиків щодо необхідності захисту спадщини як частини сталого розвитку територій для розвитку якісного туризму. | |
| 24. | Забезпечити встановлення партнерських відносин з державними та приватними організаціями, що працюють у сфері туризму з метою розробки туристичних продуктів. | |
- Мережування культурного маршруту
| Завдання | Пріоритетні заходи | |
| 1. | Забезпечити підготовку та узгодження документів культурного маршруту з різними партнерами мережі. | § Актуалізувати Плани заходів з реалізації на 2023-2024 роки регіональних Стратегій розвитку та заходи обласних цільових програми шляхом внесення змін щодо посилення мережування регіональних та транскордонних інституцій, що мають прямий вплив на культурні ресурси Карпатського єврорегіону.
§ Налагодити взаємодію з профільними органами Ради Європи з метою отримання транскордонного культурного маршруту «Карпатський шлях» статусу Європейського Культурного Маршруту. § Розробити пакет документів, необхідних для сертифікації маршруту, узгодження їх із ключовими партнерами. § Отримати офіційну згоду від держав-членів Ради Європи щодо участі у майбутньому Європейському Культурному Маршруті. § Створити проєкт системи адміністрування маршруту із залученням зацікавлених сторін. § Створити та розвивати «Єдиний цифровий простір» на території регіону, розширювати міжреґіональні та транскордонні інформаційні і комунікативні мережі. § Розробити стратегію Єдиного цифрового ринку (DSM) – як основного активу ЄС, спрямованого на ефективний розвиток різних секторів, які використовують цифрові технології на території регіону та сусідніми регіонами Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини. § Розробити пропозиції до Схем планування прикордонних регіонів Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини. § Забезпечити участь в роботі міждержавних координаційних рад, зокрема Спільної Українсько-Польської координаційної міжурядової ради з питань міжрегіонального співробітництва, Українсько-Словацької міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, Українсько-Угорської міжурядової змішаної комісії з питань транскордонного та прикордонного співробітництва. § Підвищити ефективність співпраці на рівні горизонтальних зв’язків центральних органів виконавчої влади, статистичних управліннями, національних та регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, науково-освітніх закладів, бізнес-асоціацій України та країн-учасниць МРС. § Підвищити спроможність Асоціації органів місцевого самоврядування “Єврорегіон Карпати-Україна” – як національного представництва України в Карпатському Єврорегіоні щодо організації та підтримки мережі; співпраці між регіональними та місцевими органами влади в Україні та розробки і реалізації Стратегії розвитку регіону українських Карпат на 2021-2027 роки; моніторингу регіонального та просторового розвитку; забезпечення координації з аналогічними інституціями країн-учасниць МРС. § Залучити регіональні асоціації органів місцевого самоврядування, інститути громадянського суспільства, програми міжнародної технічної допомоги, освітні установи до підвищення кваліфікації працівників регіональних органів влади та місцевого самоврядування. § Провести навчально-ознайомчі візити закордон, зокрема до карпатських регіонів сусідніх держав, з метою обміну досвідом та отримання інформації про підходи до управління та промоції туристичних маршрутів. |
| 2. | Залучити декілька держав-членів Ради Європи до маршруту або його частини. | |
| 3. | Сприяти залученню якомога більшого числа держав-учасниць Європейської культурної конвенції, а також, де це доречно, інших держав. | |
| 4. | Гарантувати фінансове та організаційне забезпечення запропонованих заходів та проєктів маршруту. | |
| 5. | Забезпечити правовий статус як асоціація чи федерація асоціацій, відповідальних за маршрут. | |
| 6. | Забезпечити демократичність управління маршрутом. |
Інституційне забезпечення
Інституційне забезпечення реалізації Концепції здійснює АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна», яка об’єднує органи місцевого самоврядування різних рівнів усіх 4-х областей Карпатського регіону, а також входить в склад міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон», що об’єднує Україну, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію.
АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна» делегуються повноваження щодо підготовки відповідних документів для сертифікації культурного маршруту «Карпатський шлях», переговорів з та консультацій з Європейським інститутом Культурних маршрутів – як центральним координаційним центром по управлінню та реалізації всієї програми Культурних маршрутів.
В свою чергу, АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна» як представництво міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон», яка об’єднує Україну, Угорщину, Польщу, Словаччину та Румунію через Раду асоціації та відповідні Робочі комісії асоціації, зокрема Комісію з питань туризму; Комісію з регіонального розвитку та охорони довкілля погоджує всі питання транскордонного характеру, що стосуються підготовки документів та сертифікації маршруту.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
Фінансування заходів з реалізації Концепції здійснюватиметься за рахунок коштів державного, регіональних та місцевих бюджетів у межах бюджетних програм, затверджених на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».