В Україні після зміни правлячих еліт внаслідок революції 2013-2014 років була запущена реформа адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування, яка у побуті та засобах масової інформації частіше називається одним словом “децентралізація”.
Якщо говорити про першу складову цієї реформи — реформу адміністративно-територіального устрою, то замість архаїчної радянської моделі сільських, селищних та міських рад в Україні запроваджується модель об’єднаних територіальних громад. Після того, як даний етап завершиться, постане логічне запитання: а що буде з районами?
Для того, щоб відповісти на дане питання доцільно подивитися на європейський досвід. Станом на сьогодні дві європейські країни — Словенія та Македонія — мають однорівневий адміністративно-територіальний устрій. Тобто базові одиниці — “громади” — є водночас одиницями найвищого рівня. 12 країн Європи, а також частини Великобританії — Уельс, Шотландія та Північна Ірландія — характеризуються дворівневим адміністративно-територіальним устроєм. Таким чином другий рівень — район — є найвищим у цих країнах.
Для 18 європейських країн, а також для Англії та двох суб’єктів федерації Боснії та Герцеговини другий рівень адміністративно-територіального устрою є проміжним між “громадою” та “областю”.
Із Таблиці 1 видно, що середня площа району в Україні складає 1196 км2, у 12 європейських країн одиниці адміністративно-територіального устрою дрібніші, ніж в Україні, у 22 країн — крупніші.
Таблиця 2 демонструє, що райони в Україні за середньою кількістю населення — одні з найдрібніших в Європі (41,6 тис мешканців). Лише в Латвії, Литві, Португалії та Білорусі адміністративно-територіальні одиниці другого рівня дрібніші, ніж в Україні.
У Таблиці 3 показана середня кількість базових одиниць адмінтериторіального устрою, які входять в адмінтериторіальні одиниці другого рівня (середня кількість “громад” в “районі”). В Україні в середньому до складу району входить 23,3 сільських, селищних та міських рад. У 16 країн Європи цей показник нижчий, у 17 країн — вищий.
Після старту реформи адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування в Україні об’єдналися 169 громад, з них 16 громад у Львівській області. Середня кількість населення у 16 об’єднаних територіальних громад Львівської області становить 6,26 тис мешканців. Якщо співставити цю цифру із середніми показниками по районах України, то в районі знаходитиметься 6-7 таких громад. Однак практика показує, що значна частина об’єднаних громад виявилися неспроможними і в майбутньому на них ймовірно чекатиме укрупнення. Тому насправді в майбутньому в межах нинішніх районів в середньому може утворюватися 3-5 громад.
Отже, за кількістю населення райони в Україні одні з найдрібніших в Європі. При цьому Україна — найбільша за площею та шоста за кількістю населення країна Європи. Після завершення процесу об’єднання територіальних громад в Україні у кожному районі може залишитись 3-5 базових адміністративно-територіальних одиниць — громад. В такому випадку наступним логічним етапом адміністративно-територіального устрою в Україні повинне стати укрупнення районів або їх ліквідація.
Якщо говорити про ліквідацію районів як таких і перехід до дворівневої моделі “громада” – “область”, то така модель адміністративно-територіального устрою притаманна для Естонії, Латвії, Албанії, Молдови, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Данії, Болгарії, Сербії, Швеції, Нідерландів та Румунії.
Що стосується укрупнення районів, то серед держав Європи, які можна співставити з Україною по кількості населення, в Польщі повіт в середньому налічує 88,7 тисяч мешканців, Німеччині крайз — 185 тисяч, Італії провінція — 552 тисячі, Франції департамент — 672 тисячі, Іспанії комарка — 107 тисяч.
Який варіант обрати — ліквідацію районів чи укрупнення — питання до законотворців та ідеологів реформи адміністративно-територіального устрою та системи місцевого самоврядування. Але цілком очевидно, що наступним етапом реформи після завершення процесу об’єднання громад має стати реформування українських районів.