Ми продовжуємо реалізацію проєкту “Дотримання соціально-економічних прав ВПО у Львівській області”. Важливою складовою забезпечення соціально-економічних прав ВПО є налагодження ефективної комунікації та інформування представників внутрішньо переміщених осіб.
Під час перших і запланованої сереї глибинних інтерв’ю у громадах аналітики ГО “Європейський діалог” виявили, що комунікації між керівництвом громад та ВПО з початку повномасшатбного вторгнення зазнали суттєвих трансформацій.
На початковому етапі під час перших днів війни про систематичні комунікації говорити було складно. Раптовий наплив тисяч біженців, хаос, намагання забезпечити базові потреби людей, відсутність системної роботи з ВПО не сприяли цьому.
На другому етапі організувалися гуманітрані штаби, люди почали безпосередньо там отримувати інформацію, підключилися ЦНАПи, інформація почала з’являтися у ЗМІ, на сайтах і соціальних мережах громад, згодом з’явилися брошури, листівки, стенди, почали формуватися списки ВПО, які проживають у громадах. На цьому етапі легше було організувати комунікацію там, де люди проживали компактно – у школах, гуртожитках, лікарнях, закладах культури. Завдання ускладнювалося тим, що склад ВПО постійно змінювався – одні приїжджали, інші від’їжджали.
Згодом важливим фактором інформування представників ВПО стали числення тренінги, семінари з правових, психологічних, медичних питань, організовані українськими та міжнародними благодійними організаціями, під час яких тренери залишали свої контакти і ВПО мали додаткове джерело, звідки можна було почерпнути необхідну їм інформацію. Проблемним було те, що дуже незначний відсоток внутрішньо переміщених осіб у громадах відвідували такі тренінги та семінари.
Станом на зараз, як свідчать проведені глибинні інтерв’ю, ситуація кардинально змінилося. У більшості громад вдалося налагодити системну та ефективну роботу щодо інформування ВПО. Цьому сприяло те, що процес масової зміни складу ВПО у громадах зупинився та і їх кількість дуже істотно скоротилася порівняно із першими місяцями. Тут переважно залишилися ті представники ВПО, які вирішили оселетися у громадах якщо не назавжди, то принаймні на тривалий час. У представниківгромад, які відповідають за роботу з ВПО та волонтерів є контакти більшості внутрішньо переміщених осіб. Якщо громада невелика, то про всі важливі заплановані заходи ВПО повідомляють у телефонному режимі. Поширеною є практика створення закритих груп лише для представників ВПО, адреси цих груп часто видають одразу у ЦНАПах при реєстрації новоприбулих ВПО. У цих групах розміщується вся актуальна інформація, яка може знадобитися ВПО. Також в окремих громадах створюють ще й спеціальні чати теж суто для ВПО, де внутрішньо переміщені особи можуть ділитися інформацією між собою. У кожній громадіприсутні стенди, листівки, вся інформація розміщена на сайтах громад, соціальних мережах, транслюється на місцевих радіостанціях, де вони є, публікується у газетах та численних групах у соціальних мережах. У деяких громадах кожній внутрішньо переміщеній особі при зверненні у гуманітарний штаб видається картка із адресою фейсбук сторінки громади.
Відтак, можна константувати, що стан комунікації між владою та ВПО суттєво покращився. Проблемою залишається лише те, що частина внутрішньо переміщених осіб продовжують залишатися так би мовити у вакуумі, і не завжди цікавляться тим, що відбуваєтьсяу громаді.
“Програма “Стійкість” – це проект, який фінансується Європейським Союзом і впроваджується неурядовою організацією ЕRIM у партнерстві з Black Sea Trust, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Фондом “Східна Європа”, Фондом “Дім прав людини” та Домом прав людини в Тбілісі. Проект спрямований на посилення стійкості та ефективності ОГС, що постраждали від війни, та суб’єктів громадянського суспільства, які постраждали від війни в Україні, включно з незалежними ЗМІ та правозахисниками”.
Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Екстрена підтримка громадянського суспільства та ЗМІ у відповідь на війну в Україні» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю <ім’я автора/партнера> і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.