Як і було задекларовано в описі проєкту, ми планували здійснити «класичне» дослідження взаємовідносин культурно-мистецької сфери та туристичної привабливості територій за визначеним алгоритмом – аналіз відповідних сфер: законодавчого поля, інституційного забезпечення, стратегічних документів, інструментів впровадження та джерел фінансування.
Планувалось, що цей аналіз буде здійснено на регіональному рівні – на рівні Львівської області. Однак, вже початок роботи продемонстрував, що картинка буде неповною, якщо не показати ситуацію на державному рівні, а ще ж місто Львів – це ж вагома частина регіону і особливо в частині культурного життя і туризму, а ще – базовий рівень: муніципалітети, об’єднані територіальні громади.
Значна кількість інформації одразу ускладнила дослідження навіть з огляду на подальше донесення даних до читача – значний масив інформації міг просто «задавити» його інтерес до теми. Так народилась «матриця» – залишивши всі визначені сфери дослідження, ми розбили їх на три рівні – національний, регіональний і муніципальний.
Відповідно, в кожній «клітинці» матриці після аналізу даних формувались проміжні висновки, які в кінцевому результаті трансформувались в узагальнені висновки.
Як правило, будь яке дослідження завершується рекомендаціями, бажано конкретними – щоб реально допомогти зацікавленим особам користуватись ними при розробці відповідних документів, чи то програм розвитку, чи то конкретних проєктів.
Однак, у нашому випадку стався «збій» – пандемія COVID-19, яка різко змінила ситуацію. Це виклик, для всього світу і до нього не готові ще ні суспільні чи політичні актори, а у нашому випадку – культурні інституції та туристичні організації, які, можливо, сподіваються, що пандемія завершиться і все стане знову на свої місця.
Не стане. І на сьогодні складно прогнозувати подальші перспективи розвитку галузей культури і туризму. Регулярно міжнародні експертні групи публікують сценарії розвитку подій в усіх сферах суспільного життя, які достатньо динамічно змінюються і більш-менш точні припущення можна буде давати лише у 2021 році.
Тому в цьому дослідженні ми обмежились лише фіксацією наявного стану речей, який допоможе зрозуміти, що ми маємо та на чому стоїмо (фальшива інформація призведе до фальшивих рішень). І цей фактаж реального стану речей послужить основою для зацікавлених осіб модифіковувати наявні пропозиції, а радше – розробляти принципово нові.