Продовжуємо публікувати результати аналітичного дослідження, яке підготував Європейський діалог у рамках проєкту “Об’єднані Карпатами: співпраця українських і польських громадських організацій” в рамках конкурсу Європейське мережування та співпраця Європейської програми за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
На основі співставлення критеріїв сертифікації ЄКМ із складовим туристичної привабливості території Карпатського єврорегіону та його культурних ресурсів, викладених в розділах 3-4 цього дослідження можна запропонувати наступний алгоритм визначення культурного маршруту Карпатського єврорегіону.
Тематика маршруту
Використовуючи підходи щодо визначення тематики культурного маршруту «Альпійський шлях», доцільно запропонувати подібну ідею – не обмежуватись монотемою маршруту, а використати синтез культурно-історичної спадщини всього Карпатського єврорегіону, яка включала б все різнобарв’я гірських громад, об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, аспекти життя мешканців – мову, традиції, спосіб життя, харчування; знання про економіку, географію, будівлі; сталість гірського життя. Важливим при цьому є фактор компактного проживання на території Карпат 3-х найбільш чисельних сусідніх етносів єврорегіону – гуцулів, бойків і лемків, історія яких і культурна спадщина відзначається унікальністю і автентичністю.
Також, як свідчать матеріали розділу 4 цього дослідження, ресурси туристичної привабливості територій Карпатського єврорегіону, зокрема культурно-історичної спадщини, подієвих ресурсів, природніх пам’яток продемонстрував їх значну кількість, широкий спектр тематичного спрямування. При цьому є унікальна можливість поєднання як культурного потенціалу території, так природних ресурсів Карпатських гір, які приваблюють значну кількість туристів завдяки розвинутій системі оздоровчого, екологічного, сільського та спортивного туризму.
Важливо також відзначити, що усі прикордонні території, які входять до складу Карпатського єврорегіону, об’єднує спільне історичне минуле, а саме перебування впродовж ХVІ–ХIХ ст. у складі Габсбурзької монархії, а згодом Австро-Угорщини, зумовило розбудову спільної транспортної інфраструктури, взаємодоповнюваності ринків тощо.
Географія маршруту
Географія «Альпійського шляху»
У випадку вищезгаданого «Альпійського шляху» авторами було вирішено географічно охопити тільки частину Альпійського макрорегіону – регіони, що належать до історичної культури вальсерського та окситанського етносів, де історично склалася культура, яка глибоко вкорінена та визначена в її ідентичності. Ця територія проходить вздовж осі пізньоримського періоду, де розгорталася значна частина подій історії регіонів Східної та Центральної Європи (Італії, Німеччини, Швейцарії та Австрії та частково Словенії), пов’язаних між собою неоднорідною і надзвичайно багатою культурною спадщиною. Це дало змогу сплести різні теми та побудувати мережу культурних підмаршрутів, які об’єднують багато спільних рис культурно-історичної спадщини цієї частини Європи.
Вибір маршруту «Альпійський шлях» базується на ідентифікації імператора Клавдія Августа (Claudia Augusta), який відіграв в історії Альп значну роль. Дорога, створена імператором Августом і його прийомним сином Клавдієм, перетинає Альпи і зв’язує Венецію і всю долину річки По з провінцією Реціей (сьогодні територія південної Німеччини). Дорога мала довжину близько 520 км, і розділялась на два розгалуження – Claudia Augusta Padana та Claudia Augusta Altinate. Ця дорога – одна з небагатьох римських доріг, яка відмінно збереглися до наших днів. Вона багато разів реставрувалася і сьогодні становить цінність як культурно-історична спадщина Альп. Схема дороги представлена на Рисунку 8.
Географія потенційного маршруту Карпатського єврорегіону («Карпатський шлях»)
У давнину шляхами називали стародавні степові дороги, які відігравали значну історичну роль у політичному, військовому і торговельному аспектах Давньої Русі та Гетьманщини. Були шляхи як місцевого, так і міжнародного значення. По цих шляхах також здійснювали свої набіги кочівники на слов’янські поселення. Серед основних шляхів, які пролягали Україною і з’єднували її із сусідніми державами, можна виділити шляхи, які перетинали територію сьогочасних областей західної і центральної України – Кучманський та Волоський, схема яких представлена на рисунку 9. Шляхи Волоський і Кучманський з’єднувалися в Русі Галицькій і йшли на Львів (Татарські шляхи // Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. / проф. Є. Онацький).
Кучманський шлях, названий від притоки Бугу річки Кучмань починався біля Тавані, переходив на правий берег Бугу, прямував вододілом Бугу і Дністра на Брацлавське воєводство, Поділля, а звідти простягався через Чорний Острів, Гримайлів, Теребовлю, Зборів і Золочів. Ним переважно пересувалися кримські, буджацькі і липковецькі татари, долаючи міста Кам‘янець-Подільський, Гусятин, Борщів, Скалат, Гримайлів, Микулинці, Теребовлю, Зборів, Поморяни, Золочів, Сасів.
Волоський шлях брав свій початок на правому березі Дністра, біля його устя, прямував через молдавську Бессарабію, Волощину і через Снятин провадив на Покуття. Від Снятина він мав ще одне найменування – Золотий, так називали його кочовики, бо вважали найбагатшим на здобич. Від Снятина через Коломию, Тлумач і Тисменицю шлях доходив до Чешибісів (тепер Єзуполя), де ділився на три гілки: головну – через Бурштин, Рогатин, Бібрку до Львова і дві другорядні – через Галич, Калуш, Долину, Стрий до Дрогобича й Самбора і через Золотий Потік, Чортків, Бучач, Монастириська на Підгайці і Бережани.
При обґрунтуванні концепції потенційного Культурного Маршруту Європи, який найбільш характерно виражає культурну спадщину Карпатського єврорегіону, варто взяти до уваги, що географія Кучманського та Волоського шляхів, є достатньо обширною. Особливо Кучманського, який у свою чергу, тісно пов’язаний із Чорним шляхом, що проходив через всю територію України (з Перекопу до Чорного лісу, де розходився в напрямках – Київ, Умань, Львів).
Тому, для створення культурного маршруту Карпатського єврорегіону на початковому етапі географічно пропонується Волоський шлях, який безпосередньо перетинає сучасні території 4-х областей України (Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку), Республіки Польща (Підкарпатське воєводство) та Словаччини (Кошицький та Пряшівський краї), який дещо звужує географію охоплення, однак, впритул наближає маршрут до культурної спадщини Карпатського єврорегіону. В перспективі може бути розглянута концепція продовження маршруту через інші області України до устя ріки Дністер.
Також важливим чинником вибору Волоського шляху як географічної осі маршруту є можливість дослідження питання, яке до сьогодні викликає гострі наукові дискусії щодо «волоської теорії» колонізації Карпат з огляду на важливість одного із критеріїв сертифікації КМЄ (сфера «Співпраця в галузі досліджень та розробок»). Фрагменти такої дискусії представлені у Додатку 13.
Вибір можливої назви маршруту – «Карпатський шлях» дозволяє більш повно передати суть пропонованої тематики маршруту.
Можливі варіанти організації культурного маршруту «Карпатський шлях»
Практика Культурних Маршрутів Європи
Окрім сертифікації нових маршрутів в практиці КМЄ існує досвід долучення нових відрізків (об’єктів) до вже існуючих і сертифікованих маршрутів. Так, у Звіті за 2019 рік «Культурні маршрути Грузії», де на сьогодні діє 5 сертифікованих маршрутів (Додаток 14) було здійснено детальний аналіз їх ефективності та потенціалу. На основі цього були запропоновані варіанти розширення участі Грузії в КМЄ шляхом додавання нових об’єктів до існуючих маршрутів, а також приєднання до них нових відрізків, зокрема:
Iter Vitis Route. Розширення цього маршруту має значний потенціал, оскільки кількість і якість виноградників, що використовують традиційний метод Qvevri (clay vessel used for fermentation of wine), на території Грузії сьогодні динамічно зростають. Національна адміністрація Грузії з питань туризму (GNTA) перелічує близько 200 виноробних підприємств у своєму винному маршруті. Цей маршрут добре розрекламований позначений відповідними вказівниками. Існує значний потенціал для розширення маршруту та відповідної програми в Грузії, щоб вийти за рамки діючого на сьогодні Кахетійського туру та потенційно поєднати його з існуючим винним маршрутом, розробленим GNTA.
European Route of Historical Thermal Towns. На сьогодні лише Імеретійська область з двома її підмаршрутами (Сайрме та Цкалтубо) включена до ЄКМ. Водночас столиця країни Тбілісі з її історичними лазнями, наповненими сірчаною водою, та історичне курортне місто Боржомі – курортне місто, відоме своїми мінеральними водами, також можуть стати учасниками цього маршруту. Включення Тбілісі та Боржомі до ЄКМ історичних термальних міст додало б значної цінності маршруту.
Культурні Маршрути Європи України, Польщі та Словаччини
Згідно бази даних Cultural Routes станом на 01.01.2022 сертифіковано 45 КМЄ, у тому числі в країнах, потенційних учасниках культурного маршруту Карпатського єврорегіону – Україні (3 маршрути), Польщі (15 маршрутів) та Словаччині (4 маршрути).
Україна. Серед 3-х маршрутів в Україні (VIA REGIA, European Mozart Ways, European Route of Industrial Heritage)
Via Regia (Королівський шлях) – це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв’язку між Східною і Західною Європою. Довжина його 4500 км, він існує вже понад 2000 років, поєднує 8 європейських держав. Нині існує як транс-європейський транспортний коридор СІІІ (міжнародна автомагістраль E40). “Віа Регія – культурний шлях Ради Європи” створена для продовження культурного обміну між країнами Європи та сприяння їх зближенню. Україна та Польща є входять до маршруту, який проходить містами Городок, Львів, Броди у Львівській області та Перемишль Краків, Герліц (південна гілка) в Польщі.
European Mozart Ways – це міжнародна мережа, яка об’єднує міста, регіони та установи в 10 європейських країнах, які Моцарт відвідав під час своїх подорожей. Метою маршруту є просування нового підходу до відкриття Моцарта через тему його подорожей, пропонуючи туристичні маршрути та заохочуючи мистецьку, культурну, освітню та академічну діяльність. Маршрут включає лише м.Львів в Україні, яке представляє мистецький проект LvivMozArt з міжнародним фестивалем класичної музики.
European Route of Industrial Heritage включає понад 100 промислових об’єктів. Такі значні події, як “ExtraSchicht – Ніч промислової спадщини” в Рурській області або “Індустріада” в Сілезії, Польща, приваблюють сотні тисяч відвідувачів. Менші промислові пам’ятки об’єднані у 20 регіональних маршрутів, які ілюструють географічний та соціальний вплив місцевих промислових підприємств. Україну представляє 16 промислових пам’яток, серед яких 3 знаходяться у Львові та один у м.Борислав. Словаччину представляють 12 промислових пам’яток, з яких жоден не розташований на території Карпатського регіону. В Польщі знаходиться 87 пам’яток, в основному в промисловому районі Катовіце. Карпатський єврорегіон представлений лише одним об’єктом – Музеєм народної архітектури під відкритим небом у Сяноку, який презентує спосіб життя сільської громади до епохи індустріалізації.
Польща налічує 15 культурних маршрутів – Santiago de Compostela Pilgrim Routes, The Hansa, Viking Routes, European Route of Jewish Heritage, Cluniac sites in Europe, VIA REGIA, European Route of Cistercian Abbeys, European Cemeteries Route, European Route of Historic Thermal Towns, European Route of Ceramics, Destination Napoleon, Impressionisms, European Route of Industrial Heritage, Routes of Reformation, European Route of Historic Gardens.
Серед цих маршрутів повномасштабно на територію Карпатського єврорегіону заходить лише КМЄ «Santiago de Compostela Pilgrim Routes». Шлях Святого Якова, або «Каміно-де-Сантьяго» – паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, головна частина якої пролягає Північною Іспанією. Відомий з IX століття. На території Польщі цей маршрут – це один із найрозгалуженіших, 34 ділянки Шляху Святого Якова, схема яких наведена у Додатку 15 Кілька ділянок маршруту проходить територією Карпатського єврорегіону, рогалужуючись на територію Словаччини до м. Кошіце, а також у 2015 році до України – перша ділянка має трохи понад 100 кілометрів завдовжки. Вона поєднує Львів із прикордонним переходом Шегині-Медика. У майбутньому маршрут в Україні планують продовжити до Києва.
Словаччина налічує 4 культурні маршрути – Saint Martin of Tours Route, TRANSROMANICA, Iron Curtain Trail, Cyril and Methodius Route. З них лише фрагментарно на територію Карпатського єврорегіону заходить маршрут TRANSROMANICA, який презентує романську архітектуру. Вздовж Культурного маршруту TRANSROMANICA можна знайти чудові собори, спокійні монастирі та прекрасні церкви, що датуються середньовіччям. Крім того, кожен регіон TRANSROMANICA пропонує унікальні культурні пам’ятки, кулінарні ласощі та численні заходи, розташовані в мальовничих ландшафтах.
Таким чином, аналіз переліку і змісту всіх наявних на сьогодні сертифікованих КМЄ на території Карпатського єврорегіону засвідчив, що жодного маршруту, який би повноцінно поєднував Україну, Польщу та Словаччину не має. Фрагментарна наявність окремих маршрутів, зокрема Santiago de Compostela Pilgrim Routes та European Route of Industrial Heritage, не може служити основою для приєднання потенційного маршруту «Карпатський шлях» з огляду на різну ідеологію перелічених маршрутів.
Можлива структура культурного маршруту «Карпатський шлях»
Як вже було зазначено вище, ідея маршруту «Карпатський шлях» полягає в синтезі культурно-історичної спадщини 3-х найбільш чисельних сусідніх етносів Карпатського єврорегіону (гуцулів, бойків і лемків), яка включала б все різнобарв’я об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, аспекти життя мешканців – мову, традиції, спосіб життя, харчування; знання про економіку, географію, будівлі; сталість гірського життя.
Виходячи також із аналізу структури сертифікованих КМЄ, зокрема щодо включення в маршрут різних підмаршрутів, які можуть бути монотемними, чи, у свою чергу, сиинтезувати різні теми в межах «своєї» географічної ділянки маршруту, в «Карпатському шляху» пропонується використати такий же підхід. Це дослідження не ставить собі за мету сформувати повний реєстр потенційних підмаршрутів, однак варто означити найбільш характерні, які можуть бути використані при підготовці для сертифікації до Європейського інституту Культурних Маршрутів маршруту «Карпатський шлях».
Шлях волоської культури на польсько-словацькому кордоні. Мета проєкту – відтворення слідів діяльності волоських пастухів у Карпатах, де протягом сотень років випас овець був вирішальним чинником місцевої економіки і яке мало домінуючий вплив на формування матеріальної та духовної культури людей, які тут оселилися. Шлях несе повідомлення про культурну спадщину жителів Карпат і Балкан і відіграє особливу роль у формуванні ставлення до відкритості, побудові взаємних контактів, обміну знаннями та досвідом. Перші кроки для створення такого підмаршруту були здійснені в рамках однойменного проєкту Програми транскордонного співробітництва Польща-Словаччина 2014-2020.
Шлях волоської культури на українсько-польському прикордонні. Проектом була здійснена інвентаризація об’єктів, пов’язаних з культурою вівчарства (архітектурні об’єкти, звичаї, кухня, мистецтво) і їх ознакування. В рамках реалізації проекту також відбулися виходи на полонину, фестиваль сиру; майстер-клас, видання книги вівчарських традицій, а також встановлення стилізованих дерев’яних символів вівчарства у Колочаві, Рахові та Верховині.
Карпатський шлях дерев’яної архітектури – спільні дії для збереження та промоції історико-культурної спадщини українсько-польського прикордоння». Мета проекту – створення та промоція нового туристичного продукту – Карпатського шляху дерев’яної архітектури. Для цього було здійснено інвентаризацію об’єктів дерев’яної архітектури, на підставі якої в перспективі буде створено транскордонний туристичний маршрут. Окрему увагу було приділено вісьмом населеним пунктам на території на Львівщині, Закарпатті та Івано-Франківщині, де розташовані дерев’яні храми, що занесені до Списку світової спадщини.
Світ карпатських розет – заходи зі збереження унікальності культури Карпат. Мета – збереження культурної та історичної спадщини Карпат (традицій, ремесл, звичаїв, музики, архітектури) шляхом: розвитку транскордонного співробітництва в управлінні культурними та історичними ресурсами Карпат шляхом створення мережі організацій, що здійснюють діяльність у цій сфері; популяризації знань про регіональні традиції, практики та заходи, спрямовані на відновлення ремесл; підвищення компетенцій окремих місцевих громад у управлінні культурними ресурсами регіону. У рамках проекту було створено польсько-український Карпатський центр культурної спадщини «РОЗЕТИ», що складається з 4 структур у Косові, Уричі, Колочаві та Бистрому.
Транскордонний шлях дерев’яної архітектури – можливість для збереження унікальної спадщини українсько-польського прикордоння». В рамках проекту розроблено новий транскордонний маршрут, що включатиме понад 160 об’єктів. Окрім цього, було створено 2 інформаційні сайти та 12 віртуальних турів церквами, віднесеними до культурної спадщини ЮНЕСКО на території Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття та Підкарпатського воєводства. Проект також передбачав проведення шести концертів у вибраних об’єктах маршруту з метою їх популяризації та потужну промоційну кампанію туристичного шляху у мережі. Проєкт реалізувався у рамках.
Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні. Мета проєкту – збереження популяції аборигенної Карпатської породи бджіл та промоція традицій бджільництва в Карпатах. Для цього були здійснені спеціальні експедиції високогірними пасіками Карпатського регіону, облаштовано два відкритих виставкових простори у Косові та Колочаві, проведено транскордонний фестиваль меду у Закарпатській̆ області. Також була розроблена концепції трьох туристичних маршрутів.
Карпатська академія спадщини виноробства. Мета проєкту – популяризація традицій виноробства і виноградарства, як частини культурної спадщини регіону Карпат. В рамках проєкту було проведено дослідження традиційних карпатських сортів винограду і вин та підготовлено за його підсумками тримовну публікацію «Карпатська винна карта» і транскордонний винний маршрут. В рамках проекту також було проведено міжнародний фестиваль вина у Закарпатській області та «Карпатську академію виноробства», за результатами якої підготовлено доступний онлайн-курс.
Нафтова спадщина діяльності Ігнатія Лукасевича. Проект передбачав конференції, семінари, навчальні візити; інвентаризацію об’єктів нафтової спадщини Львівщини і Підкарпаття; створення тримовного мультимедійного путівника; а також розробку та апробацію квесту визначними місцями нафтової спадщини.
Розвиток сталого туризму в природоохоронних територіях Карпат. У фокусі цього проєкту – збереження і промоція природоохоронних територій Карпат на засадах сталого туризму. Проектом, зокрема, було здійснено облаштування рекреаційної інфраструктури в Національному Парку “Сколівські Бескиди”, розробку транскордонної концепції̈ розвитку туризму у національних парках, підвищення професійного рівня працівників національних парків українських та польських карпатських регіонів.
Звуки природи. SlowRivers – практичний пакет для туриста – проєкт, метою якого є використання потенціалу річок Сян і Стривігор (Стрв’яж) для підвищення відвідуваності регіону туристами, розробка інноваційних туристичних продуктів на основі спільної природної спадщини обох річок.
У Додатку 16 наведена географія вищеописаних проєктів. Варто також зауважити, що більшість проєктів реалізувалися в рамках Програм транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 та Польща-Словаччина 2014-2020.
Основні висновки
- Тематика потенційного культурного маршруту «Карпатський шлях» синтезує культурно-історичну спадщини Карпатського єврорегіону і включає все різнобарв’я гірських громад, об’єктів матеріальної та нематеріальної культури, аспекти життя мешканців – мову, традиції, спосіб життя, гастрономію; архітектуру. Важливим при цьому є фактор компактного проживання на території Карпат 3-х найбільш чисельних сусідніх етносів єврорегіону – гуцулів, бойків і лемків, історія яких і культурна спадщина відзначається унікальністю і автентичністю.
- Географічно маршрут «Карпатського шляху» базується на основі історичного Волоського шляху, який безпосередньо перетинає сучасні території 4-х областей України (Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську і Чернівецьку), Республіки Польща (Підкарпатське воєводство) та Словаччини (Кошицький та Пряшівський краї). В перспективі може бути розглянута концепція продовження маршруту через інші області України (до устя ріки Дністер).
- Маршрут «Карпатський шлях» виступає у власному праві і розробляється як новий КМЄ з огляду на відсутність вже діючих і сертифікованих КМЄ на території України, Республіки Польща та Словаччини, які б відповідали філософії «Карпатського шляху». При цьому орієнтиром для розробки «Карпатського шляху» виступає маршрут «Альпійський шлях», який на сьогодні проходить процедури сертифікації КМЄ.
- Структура маршруту «Карпатський шлях» представляє собою низку національних і регіональних транскордонних підмаршрутів, які можуть бути монотемними, чи, у свою чергу, сиинтезувати різні теми в межах «своєї» географічної ділянки маршруту. При цьому враховується той факт, що низка подібних підмаршрутів вже розроблена і апробована реалізованими проєктами, у тому числі завдяки програмам транскордонного співробітництва.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».