ВПО на Львівщині: приклад Добротвірської громади

0

ГО «Європейський діалог» у ході реалізації проекту «Дотримання соціально-економічних прав ВПО у Львівській області» провів серію глибинних інтерв’ю із представниками органів місцевого самоврядування, неурядових організацій, підприємців. Ці інтерв’ю дозволили отримати інформацію про особливості адаптації ВПО на Львівщині та стан дотримання їхніх соціально-економічних прав.

Розглянемо, до прикладу, висновки із глибинного інтерв’ю, проведеного у Добротвірській громаді.

  1. Зараз на території громади стабільно живе близько 400 представників ВПО. Протягом 2022-2023 років проживало до 2000 ВПО. Ті, хто залишився, у своїй більшості живуть у громаді  від початку вторгнення, половина із них не мають куди повертатися, вони пробують налагодити своє життя тут, знайти роботу.
  2. У місцях компактного проживання перебуває десь 25% ВПО, решта проживає у приватному секторі.
  3. ВПО, які потребують матеріальної допомоги, звертаються у ЦНАП. Там є працівник, який займається ВПО. Є гугл-таблиця, у якій внесено адреси проживання ВПО, їх номери телефонів, до неї має доступ кілька людей. Ця таблиця постійно оновлюється.
  4. У громаді створили спеціальну групу у вайбері для комунікації з ВПО, вона дуже динамічна. Про свої потреби представники ВПО пишуть у цій групі.
  5. Що стосується оренди житла, то ціни на однокімнатну квартиру десь 3000 грн без комунальних послуг, але є люди, які здають житло за самі лише комунальні послуги. Проте зараз деякі люди уже здають житло в оренду за відверто великі для Добротвора гроші.
  6. Проблеми з освітою та медициною для ВПО відсутні, діти забезпечені місцями у школах і садках, кожен представник ВПО має можливість укласти декларацію із сімейним лікарем.
  7. Проблем із інформуванням ВПО практично немає, переважна більшість родин ВПО мають одного учасника у вайбер групі для ВПО.
  8. У громаді є два гуртожитки, які зараз пустують, але вони потребують ремонту та перебувають у державній власності.
  9. На ринку праці постійно є нові вакансії, але значна їх частина стосується важкої фізичної праці і спрямована на молодих чоловіків. Проблема у тому, що ВПО звикли до більш високих зарплат, ніж ті, які їм можуть запропонувати у громаді. Загалом упередженого ставлення на ринку праці через статус ВПО немає.
  10. Є частина ВПО, які «сідають» на потік гуманітарної допомоги, а є ті, хто одразу починає шукати роботу. Є такі, яким потрібен час, щоб оговтатись, адаптуватись, завести знайомства.
  11. Обсяги гуманітарної допомоги суттєво скоротилися, хоча і у 2022 році у Добротвірській громаді у порівнянні із деякими іншими громадами ці обсяги були не такими великими.
  12. У грудні 2022 року громада затвердила Стратегію розвитку до 2027 року. Представники ВПО були залучені до робочих груп при розробці цієї стратегії, подавали свої проекти до плану реалізації. Один із цих проектів увійшов у План заходів на 2023-2025 роки.
  13. Якщо говорити про потреби ВПО, то вони би були найбільше заспокоєні і впевнені, якби мали власне житло. Але громада побудувати житло не може.
  14. Частина ВПО скаржиться на упереджене та непривітне ставлення до себе через статус ВПО та наголошує на конфліктах на мовному ґрунті.
  15. У громаді досить багато ВПО, які приїхали у громаду ще до 2022 року, починаючи із 2014 року. Через прогалини у законодавстві їм важче домагатися певних видів пільг, державних допомог тощо, що створює додаткову напругу у громаді.

“Програма “Стійкість” – це проект, який фінансується Європейським Союзом і впроваджується неурядовою організацією ЕRIM у партнерстві з Black Sea Trust, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Фондом “Східна Європа”, Фондом “Дім прав людини” та Домом прав людини в Тбілісі. Проект спрямований на посилення стійкості та ефективності ОГС, що постраждали від війни, та суб’єктів громадянського суспільства, які постраждали від війни в Україні, включно з незалежними ЗМІ та правозахисниками”.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Екстрена підтримка громадянського суспільства та ЗМІ у відповідь на війну в Україні» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Європейський діалог»  і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Коментарі