Сокальщина колись була одним із найбільших районів Львівщини, а найбільшими платниками податків тут були підприємства Львівського вугільного басейну. Сьогодні шахтарські податки відійшли до бюджету Шептицької і Белзької громад, а Сокальська громада шукає нову економічну основу — від хімічного виробництва світового рівня до вітрової енергетики.
Про те, що замінило вугільну промисловість, які інвестиційні проєкти реалізуються на території громади і що таке справедлива трансформація на практиці, — в інтерв’ю з головою Сокальської міської ради Сергієм Касяном.
Що становить економічний фундамент Сокальщини?
Сокальська громада утворилася наприкінці 2020 року, об’єднавши 19 старостинських округів і місто Сокаль, із населенням 51,4 тисячі осіб на території 676 квадратних кілометрів. У перший рік бюджет становив 193 мільйони гривень, цього року — орієнтовно 480 мільйонів. Це зростання забезпечили не лише інфляційні процеси, а й нові промислові підприємства, що прийшли в громаду, розширення вже існуючих підприємств та проведення інвентаризації землі.
До утворення громади Сокальський район був одним із найбільших на Львівщині, а основними платниками податків були шахти Львівського вугільного басейну — понад чотири тисячі працюючих. Коли у 2021 році утворилася Сокальська територіальна громада, шахти як платники податків, відійшли до інших громад, а на нашій території залишилося чотири вугільні підприємства: апарат управління ДП «Львіввугілля», «Львіввуглезбут», пуско-налагоджувальне управління та лікувальний комплекс «Ровесник» (колишній санаторій-профілакторій «Шахтар»). Разом на них працює близько 600 людей, а сплата податків до консолідованого бюджету громади становить приблизно 25 мільйонів гривень — це орієнтовно 5–6% надходжень бюджету.
Хто прийшов на місце вугільної промисловості?
Одна з причин, чому інвестори обирають Сокальщину, — це вигідне економіко-географічне положення. На території громади розташований пункт пропуску «Угринів-Долгобичув». По-друге, на Сокальщині одні з найнижчих у Шептицькому районі ставки податків на оренду земель промисловості та ставки податків на нерухомість.
Першим, ще в 2022 році, до громади зайшли НВП «Укроргсинтез» та «Єнамін» — підприємства викупили адміністративний будинок колишнього заводу хіміко-волокна, який на той час практично весь стояв у руїнах. Це виявився світовий постачальник хімічних сполук для наукових експериментів, пошуку нових лікарських препаратів і компонентів для дослідницьких програм фармацевтичних і біотехнологічних компаній — компанія співпрацює з провідними центрами Європи, Північної Америки, Австралії, Китаю та Японії. Наразі на підприємстві працює близько 250 людей на території приблизно 4 гектарів, але в перспективі компанія планує освоїти під виробничі потужності до 30 гектарів колишньої території заводу.
На другій половині території колишнього заводу хіміко-волокна планується створити індустріальний парк. Що це за проєкт і на якому він етапі?
Другу частину заводу зараз частково використовує ТОВ «СкайПротеїн», яке нещодавно розпочало свою діяльність на території громади і розвиває переробку олійних культур — ріпаку, сої, вже переробляють до 100 тонн сої на добу. Саме на цій базі виникла ідея створити індустріальний парк «Сокаль-1» — і, на відміну від багатьох інших громад, тут ідея йде вже з готовим інвестором, який планує довести переробку сої до тисячі тонн на добу.
Мета створення індустріального парку — економічний розвиток, переробка сільськогосподарської продукції, нові робочі місця, розвиток інфраструктури, інновації та дослідження. Земельна ділянка — орієнтовно 25 гектарів у промисловій зоні Сокаля, склад парку сформують підприємства харчової промисловості та інші виробництва, що історично розвиваються в регіоні.
Ключова умова для запуску потужної переробки — відновлення залізничного полотна, яке колись підходило до заводу хіміко-волокна, але було демонтоване. Орієнтовна вартість відновлення — 5–6 мільйонів доларів; ці кошти громада розраховує отримати як частку державного фінансування створення індустріального парку.
Наразі всі погодження на рівні громади пройдено, документи подані на реєстрацію до Міністерства економіки в Києві. Перша заявка отримала відмову через концесію на розробку сланцевого газу, підписану ще у 2013 році, — одна зі свердловин виявилася на території хімзаводу. Громада планує винести цю ділянку за межі індустріального парку і подати документи повторно.
Які ще підприємства формують економічний профіль громади?
Найбільший платник податків серед аграріїв — приватне підприємство «Західний Буг», яке обробляє 13 тисяч гектарів (третину орних земель громади) і минулого року сплатило до бюджету понад 30 мільйонів гривень.
Ще одним бюджетоутворюючим підприємством є дочірня компанія «Сундс Текстиль Україна» датської компанії «Сундс Текстиль А/С» — текстильна фабрика, яка минулого року сплатила громаді близько 26 мільйонів гривень податків і фінансує соціальні проєкти: систему опалення басейну, сонячні панелі на спортивній школі та басейні, оснащення інтерактивного класу в школі юного техніка.
Потужно розвивається меблевий напрям — «Софро», ТД «Сокме», «Софас». Попри складнощі з ринками збуту після початку повномасштабної війни, «Софро» наростило потужності й кількість працівників, піднявшись на третє місце серед промислових підприємств за сплатою податків.
Сокальщина — лідер на Львівщині за виробництвом товарної продукції сільського господарства, зокрема зерна та сої. В останні роки розвивається переробка сільськогосподарської продукції, зокрема, це діяльність підприємств ТОВ «СкайПротеїн», ТОВ «Еко Експорт», фермерських господарств «Шпиколос» і «Нове Опілля», а також ТОВ «Компанія Клімат Плюс» — колишній спиртзавод у с.Борок, переоснащений у 2021 році, де зараз працює близько 100 людей і продукція йде на експорт до країн Заходу.
Ще одним напрямком розвитку сільського господарства є тваринництво. Цю діяльність ведуть підприємства ТОВ «Угринів Еко Ферм», ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор», ПАФ «Білий стік», ФГ «Шпиколос», ФГ «Хомяк Світлани Михайлівни», ФГ «Агро-База», ТОВ «Молочні ріки».
Які будівельні об’єкти зараз реалізуються в громаді?
На території громади реалізується найбільш важливий об’єкт в галузі будівництва інфраструктури – це реконструкція мостового переходу через р.Західний Буг в м.Сокаль. Замовником робіт та балансоутримувачем моста виступає Департамент дорожнього господарства Львівської ОВА. Роботи виконує підрядна організація ТОВ «Автомагістраль-Південь». Вже виконано до 80% запланованих робіт. Після проведення перерахунку проєктно-кошторисної документації, в актуальні на сьогоднішній день ціни, підрядна організація приступить до продовження будівельних робіт.
У Сокалі триває будівництво ринкового комплексу по вулиці Героїв УПА. Продовжується будівництво житлових комплексів «Доступна оселя» по вулиці Святого Петра і Павла (частково введено в експлуатацію) та ЖК «Центральний» по вулиці Героїв УПА, де вже зданий перший восьмиповерховий будинок.
Розкажіть про енергетичні проєкти громади.
Ці проєкти мають забезпечити енергетичну безпеку громади й частково — сусідніх територій.
Реалізуються два масштабні інвестиційні проєкти у сфері енергетики. Перший — будівництво гідроелектростанції на річці Західний Буг на базі греблі, зведеної ще в 50-х роках за Радянського Союзу; потужність станції — 1,3 мегавата, а проєкт передбачає до 20 нових робочих місць і понад 2 мільйони гривень надходжень ПДФО щорічно, а також благоустрій прилеглої території.
Другий напрям — вітрова енергетика. Затверджено детальні плани на будівництво шести вітрових електростанцій у Тартаківському окрузі, перша черга — щонайменше дев’ять вітряків заввишки 120 метрів потужністю від 4 до 6 мегават кожен.
Крім цього, погоджено будівництво сонячної електростанції на території до 5 гектарів на землях колишньої цегельні в Тартакові, а біля хімзаводу чотири компанії отримали дозволи на розробку детальних планів під накопичувальні електростанції.
Також у громаді вже реалізується два проєкти у сфері сонячної енергетики, в рамках яких буде встановлено сонячні електростанції на будівлях водозабору та очисних споруд м.Сокаль.
А що з екологічною інфраструктурою?
У Сокальській громаді триває реалізація масштабного інфраструктурного проєкту «Захист прикордонної річки Буг шляхом розширення санітарної мережі в прикордонних гмінах Долгобичув та Сокаль» у межах Програми Interreg NEXT «Польща — Україна» 2021–2027 за співфінансування Європейського Союзу. Проєкт спрямований на покращення екологічної безпеки прикордонного регіону, зменшення ризиків забруднення Західного Бугу і модернізацію системи водовідведення по обидва боки кордону.
Загальна вартість проєкту — 1,9 мільйона євро, з яких на реалізацію робіт по Сокалю виділено 1,1 мільйона євро. Основне завдання — прокладання напірного каналізаційного колектора від вул.Підкови в Сокалі до очисних споруд, довжиною 3,4 кілометра; станом на сьогодні проєкт успішно реалізується.
Нещодавно Сокальська громада стала одним із переможців грантового конкурсу для проєктів справедливої трансформації вугільних громад у межах програми ROOTS – Фаза І та буде реалізовувати проєкт «Реконструкція із заміною існуючого напірного каналізаційного колектора від КНС №3 смт.Жвирка, вул.Івасюка до КНС №1 по вул.Макаренка (Франчески Галамай), 2а в м.Сокаль Червоноградського району Львівської області». Згідно з умовами договору МКП «Сокальводоканал» отримає благодійну допомогу в розмірі 3 978 632,00 грн, яка буде спрямована на реалізацію зазначеного проєкту. Протяжність напірного колектора – 1,24 км. Реалізація проєкту дасть змогу підвищити надійність функціонування системи водовідведення, зменшити ризики аварійних ситуацій, покращити якість надання послуг та забезпечити стабільну роботу об’єктів критичної інфраструктури громади.
Як розвивається міжнародна співпраця громади?
За результатами укладених угод про міжнародну співпрацю розвивається співробітництво у галузі економіки, освіти, культури, спорту, охорони здоров’я. Найбільш активною є співпраця насамперед із гміною Долгобичув та містом Грубешів (Польща). За час існування громади вдалося підписати нові угоди про співпрацю з містомНорт Гренвілл (Канада) та містом Альфтер(Федеративна Республіка Німеччина).У межах міжнародної співпраці відбуваються навчальні візити, участь у міжнародних освітніх, спортивних і культурних заходах, реалізація спільних грантових проєктів і візити офіційних делегацій.
Скільки внутрішньо переміщених осіб залишається в громаді, і як відбувається інтеграція?
Станом на сьогодні на обліку перебуває орієнтовно 1200 внутрішньо переміщених осіб — із загальної кількості понад 7000, що проходили через громаду в різний час. Близько 120 людей проживають у лікувально-оздоровчому комплексі «Ровесник», ще частина — у двох невеликих шелтерах, решта — в приватному секторі. Процес інтеграції триває: переселенці активно цікавляться житлом у громаді, і ціни на нерухомість на Сокальщині зростають, значною мірою тому, що на території громади можна знайти роботу — попри те, що нестача робочої сили вже відчутна і частину працівників довозять із сусідніх районів, зокрема з Волинської області.
Наскільки відчутні втрати громади через війну?
З початком війни тисячі чоловіків нашої громади пішли на захист територіальної цілісності та незалежності держави. Понад 200 кращих синів і дочок віддали найцінніше – своє життя, це великі втрати для нашої громади. Як і в цілому по країні, у громаді спостерігається негативний демографічний приріст. Частина мешканців громади емігрувала за кордон, проте, ми сподіваємося, що після закінчення війни вони повернуться на рідну землю.
І наостанок: що для вас особисто означає справедлива трансформація Сокальщини?
Для нас найважливіше, щоб справедлива трансформація не оминула Сокальщину і підприємства, пов’язані з вугільною промисловістю, — щоб вони теж були задіяні в цьому процесі. Для нас участь у проєктах справедливої трансформації — це насамперед можливість закріпити і розвинути те, що вже відбувається: диверсифікацію економіки, створення нових робочих місць, енергетичну незалежність і розвиток інфраструктури для громади, яка продовжує зростати попри війну.
Інтерв’ю підготовлено в рамках проєкту «Залучення громадян до справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини». Ініціативу реалізує ГО «Європейський діалог» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).