Як покращити інформування мешканців з боку місцевої влади: рекомендації

0

Команда аналітиків ГО «Європейський діалог» у рамках проведення аналітичного дослідження «Участь громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні», яке здійснюється завдяки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», перейшла до стадії розробки рекомендацій для 30-ти громад Житомирської, Закарпатської та Львівської областей, які й були об’єктом дослідження.

Вже окреслились рекомендації, які стосуються покращення сфери інформування мешканців, налагодження зворотного зв’язку та залучення громадян за допомогою електронних інструментів.

Зокрема, громадам рекомендується більш активно інформувати мешканців про наявність такого інструменту, як електронні петиції. Адже попри те, що у більшості досліджуваних громад даний інструмент створено, менше, ніж у половині із них, було зареєстровано хоча б кілька електронних петицій. А тих громад, у яких вказаний інструмент використовується мешканцями для просування власних ідей щодо вирішення наявних проблем у громадах – одиниці.

Значна частина громад віддає перевагу в інформуванні мешканців соціальним мережам, оскільки практика показує, що саме через соціальні мережі мешканці шукають інформацію про новини із життя громади і про рішення, які приймають органи місцевого самоврядування. Водночас офіційні веб-сайти деяких громад наповнюються новинами недостатньо регулярно. Але не варто забувати, що офіційний сайт – це обличчя громади, саме із нього потенційні інвестори, партнери, грантодавці починають знайомитися із громадою.

У громадах дуже рідко успішно функціонують онлайн-консультації, хоча це – дуже зручний інструмент оперативно отримати думку мешканців стосовно тих чи інших варіантів вирішення проблем, над якими працює місцева влада. Достатньо сформулювати запитання і поширити його через соціальні мережі, запросивши мешканців до дискусії.

Загалом у більшості громад потрібно привести у лад рубрики на офіційний сайтах. Користувачам було би зручно, щоб на головній сторінці сайту були окремі рубрики: «Стратегія», «Статут територіальної громади», «Регламент ради», «Місцеві програми», «Бюджет», «Влада», «Електронна демократія», «Публічні закупівлі» із відповідним наповненням.

Також наші аналітики рекомендують тим громадам, де більш розвинене громадянське суспільство і активно діють громадські організації, створити відповідну рубрику «Громадські організації» на офіційному веб-сайті і запросити представників ГО надсилати новини про реалізацію ними проектів на території громади для публікації у цій рубриці.

Важливо також створити окремуі рубрики «Молодіжна рада», «Громадська рада», «Рада ВПО», «Рада підприємців» тощо (якщо такі консультативно-дорадчі органи активно діють у громаді) та періодично наповнювати їх інформацією.

Варто особливо наголосити, що трапляються громади, у яких рубрика «Офіційні документи» не обладнана функцією автоматичного пошуку за ключовими словами. Це надзвичайно ускладнює процес пошуку необхідного рішення, адже перелік рішень кожної сесії чи засідання виконавчого комітету потрібно гортати «вручну», переглядати усі ухвалені рішення, шукаючи саме те, яке потрібне користувачу.

Дуже зручною формою взаємодії місцевої влади та мешканців є функція електронного звернення до посадовців місцевої ради безпосередньо на сайті. Трапляються веб-сайти громад, де створена можливість безпосередньо звернутися до голови громади, керівників структурних підрозділів, при цьому публікуються у відкритому доступі як самі запитання мешканців, так і офіційні відповіді посадових осіб.

Важливою ознакою відкритості місцевої влади є наявність контактів основних посадових осіб місцевого самоврядування. Дослідження виявило, що частина громад максимально відрита у цьому плані – опубліковано у відкритому доступі особисті або робочі номери телефонів та електронні адреси керівників структурних підрозділів, депутатів місцевої ради, старост. Натомість трапляються громади, де не лише немає контактних даних цих осіб, а й взагалі відсутня будь-яка інформація про них. В такому випадку мешканці із офіційного веб-сайту не можуть навіть дізнатися прізвище свого старости чи депутата.

Зазначимо, що в ході нашого дослідження ми розділили рівні взаємодії між місцевою владою, громадянським суспільством та мешканцями на чотири рівні – від найнижчого до найвищого – інформування, консультації, діалог, партнерство. І хоча інформування – це найнижчий рівень взаємодії, з другого боку, він є базовим. Без належного інформування, відкритості неможливими стають наступні рівні – консультації, діалог, партнерство. А отже, повноцінне забезпечення якості послуг, які надає мешканцям орган місцевого самоврядування, і демократія, як така.

Ця публікація створена ГО «Європейський діалог» у рамках проєкту «Посилення залученості громадян і впливу громадянського суспільства» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

Коментарі