Результати круглого столу «Дотримання соціально-економічних прав ВПО у Львівській області»

0

У Львові 23 листопада 2023 року відбувся круглий стіл за результатами дослідження «Дотримання соціально-економічних прав ВПО у Львівській області». Дослідження презентувала громадська організація «Європейський діалог».

Експерти організації провели ряд аналітичних та польових досліджень, які включали глибинні інтерв’ю з представниками органів місцевого самоврядування, обласної військової адміністрації, бізнесу, неурядових організацій, а також фокус-групи та анкетування 122 представників ВПО у 10 громадах Львівщини. За результатами  були сформовані висновки та рекомендації щодо покращення дотримання соціально-економічних прав ВПО у Львівській області.

Учасники обговорення, серед яких були представники органів місцевого самоврядування, обласної військової адміністрації, громадських організацій, міжнародних благодійних фондів, внутрішньо переміщених людей з Маріуполя та Мелітополя надали свої пропозиції, які доповнять висновки та рекомендації аналітиків «Європейського діалогу».

Основні висновки

Потрібно звернути увагу на об’єкти, які перебувають у комунальній власності громад з тим, аби переоблаштувати їх для проживання внутрішньо переміщених осіб. Є приміщення, які не використовуються, але були нещодавно відремонтовані. З часом вони можуть прийти у занепад, оскільки і надалі не будуть використовуватись. В такому випадку відновити їх буде уже набагато важче. Тому зараз могло би бути доцільним скерувати кошти обласних, державних, місцевих програм на переоблаштування цих приміщень для проживання ВПО, ветеранів, сімей ветеранів.

Міжнародні благодійні організації починали підтримувати ВПО з початком повномасштабного вторгнення із простої допомоги, яка потрібна була вже і негайно, оскільки велика кількість ВПО ночували на вокзалах, на лавках у парках тощо. Треба було допомагати цим людям базовими речами. З часом спектр допомоги почав розширюватися. З самого початку планувалося, що ця речова допомога тимчасова, вона мала свій початок і буде мати своє закінчення. Зараз дійсно кількість допомоги скорочується, оскільки попит на неї падає. Тому донори зараз уже намагаються в першу чергу підтримати базові потреби ВПО, а далі сприяти тому, щоб ВПО могли самі собі дати раду. Тому більше зусиль спрямовується на те, щоб перевести процес на підтримку бізнесу, будівництво житла, навчання для місцевих органів влади та представників ВПО, як вести бізнес, щоб ВПО могли ставати більш самостійними. Адже потрібно пам’ятати, що постійна фінансова і речова підтримка узалежнює людей, вони до цього швидко звикають і перестають шукати способи ставати самостійними. Благодійні організації та волонтери повинні допомагати людям у кризові моменти, але у довгостроковій перспективі ВПО повинні вчитись давати собі раду самостійно.

Важливим аспектом забезпечення соціально-економічних прав ВПО є будівництво житла. Так, наприклад, Міжнародна організація міграції розпочинає процес будівництва 500 квартир у трьох громадах Львівщини. Більшу частину цього житла планується передати для поселення ВПО, меншу частину – для тих, хто перебуває на квартирній черзі. Таке поселення сприятиме інтеграції ВПО із місцевими мешканцями.  Масштаби ремонтів тимчасових прихистків у західних областях спадають, донори зосереджують більше уваги на прифронтових територіях.

Актуальною є підтримка бізнесу. Це те, що буде продовжуватися роками з боку різних донорських організацій. Загалом у пріоритетах донорів – підтримка бізнесу, будівництво житла, психосоціальна підтримка, підтримка ветеранів.

Частина ВПО внаслідок законодавчих змін буде позбавлена грошової допомоги на проживання, оскільки не відповідатиме новим майновим критеріям для отримання цієї допомоги. Водночас, певна кількість внутрішньо переміщених людей називають цю допомогу своїм єдиним грошовим доходом, і втративши її, вони можуть втратити засоби до існування. Оскільки міжнародні благодійні організації не можуть собою заміщати функції держави, їх спосіб допомагати у вирішенні цієї проблеми – надавати підтримку бізнесу, сприяти перекваліфікації ВПО, здобуття ними нових професій, щоб ці люди покладалися на власні сили і перестали бути залежними від фінансової підтримки.

Існує проблема із ефектом від роботи центрів зайнятості. У ці установи звертається невеликий відсоток ВПО, мало хто із них працевлаштовується. Основна причина – невідповідність тих професій, які пропонують у центрах зайнятості, фаху тих людей, які звертаються. Також у Львівській області є близько 80 установ, де можна отримати послуги із перекваліфікації чи підвищення кваліфікації. Але не всі ВПО мають можливість цими послугами скористатися, тому що у них немає базової освіти, значна частина ВПО одразу після школи була змушена працевлаштуватись, не отримавши навіть професійно-технічної освіти. Особливо це стосується людей у віці 45-55 років, чия молодість припала на важкі в економічному плані 1990-ті роки. Тому, можливо, Міністерству освіти та науки варто переглянути сертифікацію певного переліку професій. Щоб люди могли отримати певний фах, пройшовши відповідні курси без отримання базової освіти.

Якщо говорити про тих представників ВПО, які в силу тих чи інших причин відмовляються від певних вакансій, що існують на ринку праці, то цю категорію людей підприємства можуть стимулювати до працевлаштування, надаючи їм житло або покриваючи орендну плату за житло. Також один із варіантів вирішення питань із житлом – створення фондів соціального житла, куди представники ВПО зможуть поселятися за рейтинговою бальною системою.

Частина дітей із числа внутрішньо переміщених осіб не ідуть навчатися у школи в громадах офлайн, і продовжують навчання зі своїми вчителями онлайн. Одна із причин цього явища прозаїчна – втративши учнів, вчителі втратять зарплату, тому не зацікавлені стимулювати дітей переходити на офлайн навчання у громадах Львівщини. Але якість освіти онлайн набагато нижча. Окрема проблема – це булінг у школах по відношенню до дітей ВПО. Це досить поширене явище, зумовлене тим, що представників ВПО у класах небагато, вони становлять меншість у кожному із класів і тому є зручними об’єктами для цькування.

За результатами обговорення були сформульовані додаткові рекомендації до проведеного дослідження, зокрема в частині рекомендацій організаціям громадянського суспільства, а саме:

  1. Посилити спроможності організацій громадянського суспільства для забезпечення умов для реалізації
  • регіональної/державної політики щодо ВПО та приймаючих громад шляхом:
  • підвищення організаційної спроможності ОГС виступати рівноправними партнерами для реалізації регіональної/державної політики в умовах війни, у тому числі щодо підтримки ВПО та розвитку територіальних громад;
  • розбудова координаційного механізму з метою узгодження дій державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних партнерів та ОГС, спрямованих на надання допомоги та задоволення потреб ВПО та їх інтеграції в приймаючі громади;
  • запровадження системи періодичної оцінки потреб ВПО, у тому числі з можливістю збору дезагрегованих даних та включення її у відповідні бази даних регіональної та місцевої статистики;
  • проведення відповідних аналітичних досліджень щодо окремих питань сфер життєдіяльності ВПО, зокрема житла, працевлаштування для використання потенціалу ВПО (їх знань, вмінь, навичок тощо) для потреб розвитку територіальних громад, де вони проживають та соціальної інтеграції.
  1. Сприяти адаптації та інтеграції ВПО в суспільне життя приймаючих громад шляхом:
  • забезпечення соціальної адаптації ВПО та подальшої інтеграції в суспільне життя громад;
  • створення умов для отримання психологічної допомоги і реабілітації ВПО, зокрема дітей;
  • залучення ВПО, а особливо дітей до культурного життя територіальних громад, позашкільної освіти та занять спортом як засобу психічного та фізичного здоров’я;
  • надання ВПО правової допомоги, консультативних, інформаційних та інших видів послуг;
  • посилення міжрегіональної співпраці з метою виконання програм та здійснення заходів, зокрема для молоді, спрямованих на сприяння соціальній згуртованості, зміцнення національної єдності у рамках діалогу та спільних дій;
  • створення та підтримка механізмів залучення ВПО до процесу прийняття рішень місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
  • забезпечення стійкості територіальних громад та їх згуртованості із залученням внутрішньо переміщених осіб.
  1. Створити Коаліцію ОГС Львівщини та досягти високого рівня спроможності Коаліції для забезпечення цілей 1-2 шляхом:
  • розробки Стратегії розвитку Коаліції до 2027 року;
  • підвищення організаційної, комунікаційної та адвокаційної спроможності членів Коаліції;
  • розвиток членства на національному, регіональному та місцевому рівнях;
  • налагодження співпраці з іншими суб’єктами впровадження державної політики щодо ВПО.

 

“Програма “Стійкість” – це проект, який фінансується Європейським Союзом і впроваджується неурядовою організацією ЕRIM у партнерстві з Black Sea Trust, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Фондом “Східна Європа”, Фондом “Дім прав людини” та Домом прав людини в Тбілісі. Проект спрямований на посилення стійкості та ефективності ОГС, що постраждали від війни, та суб’єктів громадянського суспільства, які постраждали від війни в Україні, включно з незалежними ЗМІ та правозахисниками”.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Екстрена підтримка громадянського суспільства та ЗМІ у відповідь на війну в Україні» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю <ім’я автора/партнера> і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Коментарі