Як представники ВПО адаптувались у місцеві громади Львівщини

0

ГО “Європейський діалог” проводить комплексне дослідження щодо покращення забезпечення соціально-економічних прав ВПО у Львівській області у рамках проєкту “Дотримання соціально-економічних прав ВПО у Львівській області”.

Одним із елементів дослідження є глибинні інтерв’ю з представниками громад Львівщини – керівництвом громад, громадськими організаціями, внутрішньо переміщеними особами.

Забезпечення дотримання соціально-економічних прав ВПО не можливе без їх повноцінної адаптації та інтеграції у місцеві спільноти. Якщо порівняти стан адаптації ВПО у перші місяці повномасштабного вторгнення і через півтора роки, то можна відзначити суттєву позитивну динаміку.

Протягом перших місяців війни, з одного боку, спостергався неймовірний сплеск волонтерського руху і просто допомоги небайдужих мешканців громад. Люди зносили у гуманітарні штаби їжу, теплі речі, одяг, побутову хімію, матраци, дитячі візочки. Бізнес і прості громадяни приносили гроші або пересилали кошти на безготівкові рахунки. З другого боку,спостерігалися і конфліктні ситуації. Це і конфлікти на мовному грунті, і на рівні менталітету. Додатковою проблемою було те, що серед біженців було немало представників кримінального або напівкримінального світу, а також особи із шкідливими звичками. Непоодинокі випадки пияцтва, вживання наркотиків, патерналістські настрої викликали обурення у місцевих мешканців, які не розуміли, чому частина ВПО не може елементарно самостійно за собою прибрати чи приготувати собі їсти. У народі таке ставлення частини ВПО отримало назву “ані нам далжни”. Також неприємний осад залишили і деякі представники ВПО, які переїхали у громади ще з 2014 року.

Хоча не можна сказати, що таке ставлення було характерне для для більшості ВПО. Значна частина одразу після прибуття кинулась допомагати у гуманітраних штабах, виконувати громадські роботи, організовувати дозвілля для внутрішньо переміщених осіб тощо.

Для того, щоб змінити ситуацію, і самі громади,і численні громадські організації, благодійні фонди у кожній громаді проводили цілу низку інтеграційних заходів, акцій, толок. Фантазії не було меж – кулінарні ярмарки, квести, літературні читання, кульутурні та спортивні заходи, інтеграційні заходи для дітей, тренінги, семінари, залучення до місцевих обрядів, релігійних традицій, обмін культурними традиціями і ще багато іншого.

Завдяки цим зусиллям станом на зараз ситуацію, як стверджують інтерв’юери, вдалося кардинально змінити. За словами опитаних, зараз уже практично не виникає конфліктних ситуацій на мовному грунті, все більше представників ВПО залучаються до життя громади, намагаючись віддячити за гостинність, організовують якісь клуби, гуртки за інтересами. Зафіксовано немало випадків, коли серед ВПО у громадах траплялися лікарі, стоматологи, психологи, логопеди, інші спеціалісти, які безкоштовно надавали послуги як внутрішньо переміщеним особам, так і місцевим мешканцям. Істотно вплинуло на інтеграцію та адаптацію дітей навчання у школах та садочках, де діти швидко знайшли між собою спільну мову і подружилися. За словами інтерв’юерів, випадків булінгу щодо дітей з числа ВПО практично не фіксується. Це стало можливим у тому числі і завдяки педагогічним колективам та керівництву навчальних закладів, які активно проводили серед дітей роз’яснювальну роботу.

Щоправда, така адаптація, на жаль, поки що не стосується більшості. Значна частина ВПО залишається атомізованою, і звертається до представників громади лише тоді, коли відчуває у чомусь потребу. Досі значна частина внутрішньо переміщених людей живе своїм життям, розраховує на допомогу держави і громади. Також є прошарок представників ВПО, які влаштували своє життя, знайшли роботу, житло і живуть, так би мовити, паралельним курсом, не вникаючи у справи громади та інших представників ВПО. Тому для покращення забезпечення соціально-економічних прав ВПО у громадах потрібно приділити увагу залученню до життя громади представників саме цих груп внутрішньо переміщених людей.

“Програма “Стійкість” – це проект, який фінансується Європейським Союзом і впроваджується неурядовою організацією ЕRIM у партнерстві з Black Sea Trust, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, Фондом “Східна Європа”, Фондом “Дім прав людини” та Домом прав людини в Тбілісі. Проект спрямований на посилення стійкості та ефективності ОГС, що постраждали від війни, та суб’єктів громадянського суспільства, які постраждали від війни в Україні, включно з незалежними ЗМІ та правозахисниками”.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Екстрена підтримка громадянського суспільства та ЗМІ у відповідь на війну в Україні» за сприяння Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю <ім’я автора/партнера> і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Коментарі